Ерін Морґенштерн «Нічний цирк»

«Нічний цирк» зробив мене щасливою. Грайлива жінка з надзвичайною уявою, Ерін Морґенштерн, створила цирк, про який я завжди мріяла, і заселила його суперниками — закоханими чарівниками, надзвичайно розвиненими кошенятами, гіперелегантними проявами краси і хитромудрими годинниками. Це чудова книжка. (Одрі Ніффенеґґер, авторка роману «Дружина мандрівника в часі»).

Цей цирк не схожий на той, до якого ви звикли. Тут усе пронизане магією, а вхід до шатер відкривається із настанням ночі. Ніхто не знає, коли цирк прибуде і коли зникне, але всі чекають на нього, бо він нагадує казковий сон.

З точки зору літературознавства

Цирк – це художнє тло роману і арена, на якій змагаються два учасники: Марко і Селія. За допомогою магії вони розбудовують його, створюючи у ньому химерні шатра. Однак згодом ми дізнаємося, що не лише вони задіяні у гру. Є й інші гравці, котрі можуть вности дещицю чар у магічне протистояння.

Історія має декілька сюжетних ліній. У кінці роману вони сплітаються в одну.

Фінал «Магічного цирку» – передбачуваний і непередбачуваний водночас. Ближче до закінчення тексту читач усвідомлює, що він (фінал) повинен бути щасливим, що власне і стається. Однак справжнім «хеппі ендом» його назвати важко. А вирішення боротьби Марко та Селії взагалі трохи розчаровує. Доля цирку стає для Ерін Морґенштерн важливішою, ніж доля її героїв.

Про проблеми

У романі порушено три головні проблеми: проблема вибору, проблема батьків і дітей та проблема щастя.

Проблема вибору стосується усіх героїв, із якими нас знайомить автор. Кожен із них має право піти, програти, нашкодити чи допомогти. Однак, попри складність ситуацій, переважна більшість із них обирає сторону добра, жертвуючи власними почуттями чи амбіціями.

Проблема батьків і дітей у романі розкривається непослідовно, але головний конфлікт в обох випадках збережено. Як і батьки-простаки, так і батьки-чарівники хочуть допомогти дітям, роблячи вибір замість них. Це призводить до непорозумінь і протестів, які закінчуються програшом для дорослих.

Проблема щастя у «Нічному цирку» найхимерніша. Ніхто з героїв до кінця роману не став абсолютно щасливим з точки зору людського розуміння щастя. Марко і Селія завершили гру, але втратили фізичне тіло. Наставники ілюзіоністів залишилися ні з чим, а цирк очолив новий гравець, добровільно прирікши себе на довічну відповідальність. Однак, якщо говорити про щастя у межах цирку, то фінал можна назвати позитивним. Адже кожен отримав те, чого прагнув.

Особливість роману

«Нічний цирк» – фентезійна книга, про це ми дізнаємося із перших сторінок роману.  Усе довкола – ілюзія, яка існує завдяки зусиллям Марко та Селії. Чарівники створюють цирк і все, що у ньому є: «Озеро сліз», «Дерево бажань», «Лабіринт», «Дзеркальний зал», «Крижаний сад», нетрадиційні циркові солодощі тощо.

Якщо узагальнити все вищесказане, то ця книга – атмсоферно-магічна. Вона може вам сподобатися або не сподобатися, однак негативних вражень викликати не повинна. Тут багато доброї магії, завдяки якій оживають паперові звірі й цитати Шекспіра, а ніч набуває особливого значення.

«Загоряється небо, народжується новий день. Поволі гаснуть вогні наметів і вивісок, останні сновиди нехотячи повертаються до звичного їм світу. І майже кожен з них, ледь відійшовши від воріт, зупиняється, поволі повертається, дивиться на цирковий годинник і ледь помітно всміхається - Цирк Сновидінь ніколи не каже «прощавай», завжди лише «до побачення».

Цікаво:                                                

• Роботу над романом авторка розпочала 2003 року, однак світ книга побачила лише 2011.
• «Нічний цирк» – єдина книга Ерін Морґенштерн.
• Ніхто не хотів друкувати магічний роман авторки, 30 видавництв відмовилося від цієї затії і лише одне наважилося («Doubleday»).
• Книга здобула нагороду від Американської асоціації бібліотекарів та премію «Locus» за найкращий роман у номінації «Дебют». 

Джерело ілюстрацій: kelly k. fallon design