Нікола Тесла «Мої винаходи»

Про життя Ніколи Тесли відомо небагато. Винахідник майже не спілкувався із журналістами, не відвідував світські заходи і навіть свого часу «відхилив» запрошення імператора Німеччини завітати до Імператорського палацу у Берліні. Весь вільний час Нікола присвячував роботі, працюючи над численними виноходами.

Однак сьогодні у читачів є унікальна можливість дізнатися чимало цікавого про Теслу з перших вуст. 1919 року фізик почав вести авторську колонку у журналі «Electrical Experimenter», «намагаючись ладно й достовірно описати свою діяльність».

Про винахідництво, конфлікт із батьками і суспільством, тернистий шлях до науки – далі.

“... Ранні поривання, хоч і не відразу дають плоди, та мають велике значення й навіть можуть окреслити нашу долю”

Нікола Тесла народився у сім’ї священника. Батько майбутнього винахідника був надзвичайно ерудованим чоловіком, мав неймовірний стиль письма і феноменальну пам'ять. Нерідко він цитував чималі уривки творів різними мовами, викликаючи у слухачів щирий захват. Також святий отець, а за сумісництвом «справдешній натурфілософ, поет і письменник», полюбляв розмовляти різними голосами і був ще тим дотепником.  

«Іншого разу він (батько) повіз покататися свого друга, який не помітив, що поли його дорогого хутряного пальта терлися об колесо карети. Батько примітив це і сказав: «Поправте пальто, ви псуєте мені шину».

Однак на становлення Ніколи значним чином вплинув не лише батько, але й мати, котра походила з роду винахідників. За словами Тесли, це «була по-справжньому видатна жінка рідкісних здібностей, відваги та сили духу». Вона займалася вихованням сина, практикуючи цікаві вправи, – угадування думок один одного, пошук помилок у мовних зворотах, повторювання довгих речень, усні математичні підрахунки.

Нікола пригадує, що мріяв стати винахідником ще з дитинства, але батько наполягав на тому, щоб він прийняв сан священника. Здобуваючи освіту у реальній гімназії, хлопець сконструював літальний апарат, захопившись ідеєю безперервного руху за допомогою постійного тиску повітря. Потім він почав вивчати електрику, усвідомлюючи, що його нестримно вабить фізика, а не церква.

Батьки ж бачили сина священником. І можливо, їхня мрія збулася б, якби не холера, яка прикувала Ніколу до ліжка.

«Коли мені вкотре й, здавалося, остаточно погіршало, до кімнати ввірвався батько. Я й досі бачу перед собою його бліде обличчя, коли він намагався підбадьорити мене, але тоном, що суперечив його словам. «Можливо, - сказав я, - мені вдасться видужати, якщо ви дозволите мені вивчати інженерну справу”. «Ти вступиш до найкращої технічної школи у світі», - відповів він урочисто, і я знав, що він насправді мав це на думці».

Відтак Нікола заходився підкорювати фізику, вступивши до Політехнічної школи в Граці (Австрія). Він майже не спав, прагнучи довести батьку, що його син чогось вартує. Але схвалення та підтримки хлопець не отримав. Численні похвальні грамоти, які Нікола привіз додому після першого року навчання, не справили на дотепного священника враження. Теслу така байдужість батька прикро вразила, але, дякувати Богу, не зупинила.

«Діяльність винахідника за своєю суттю спрямована на порятунок людей»

Протягом усього винахідницького життя, Тесла постійно прагнув покращити життя людей. Однак ті його або не розуміли, або використовувати задля досягнення особистих цілей. Не розуміли, як правило, люди робочого класу, які вважали Теслу чарівником або божевільним. А використовували хитрі бізнесмени.

«Відразу по тому до мене звернулося кілька людей з пропозицією заснувати під моїм іменем компанію з виробництва дугових ламп, і я погодився. Нарешті з’явилася можливість розробити двигун, та коли я розповів про це своїм новим компаньйонам, ті відповіли: «Ні, ми хочемо дугову лампу. Нам байдуже до цього вашого змінного струму».

Отримав Нікола цю пропозицію після того, як звільнився від Едісона, американського вченого і винахідника, який створив телефон і фонограф. Чоловік пообіцяв виплатити юному асистенту п’ятдесят тисяч доларів, коли той закінчить на нього працювати. Однак, як виявилося опісля, Едісон просто пожартував.

Незважаючи на космічний розум і шалену працьовитість, Тесла ніколи не прагнув слави, грошей і визнання. Його аніскілечки не бентежила самотність, бо він заповнював її читанням та роботою над новими експериментами. Тоді коли публічні виступи і похвала приносили йому незручності.

«Наступного вечора я провів демонстрацію перед Інститутом, по закінченні якої лорд Релей звернувся до аудиторії, і його сповнені похвали слова стали першою спонукою до дії. Я втік із Лондона, а пізніше – Парижа, щоб сховатися від похвал, що сипалися на мене, й поїхав додому, де пройшов через щонайтяжчі муки й нездужання».

Тесла залишив світу близько 800 винаходів. Серед них – бездротова система, підсилювальний передавач, трансформатор Тесли (котушка Тесли), мистецтво індивідуалізації, земні стоячі хвилі, Світова система передавання енергії, бездротове радіо, свічка запалювання тощо.

Окремо Ніколу хвилювало питання миру. Він серйозно замислювався над тим, що спричиняє виникнення воєн і чи можна їх уникнути, пророкуючи, що у майбутньому «держави зможуть воювати без армій, кораблів чи гвинтівок, застосовуючи куди жахливішу зброю, руйнівна сила та дальність дії якої фактично безмежні. Ворог зможе знищити будь-яке місто як завгодно далеко, й жодна сила на землі не зможе стати йому на заваді».

Цікаві факти про Теслу:

• Тесла відкрив рентгенівське опромінювання, однак не запатентував винахід;
• Теслі належить фраза: «Останні 29 днів місяця – найважчі». Якось містер Ференц Пушкаш запитав Ніколу, чи вистачає йому зарплатні на новій роботі, на що той відповів: «Останні 29 днів місяця – найважчі»;
• Нікола прочитав сто томів праць Вольтера;
• Винахідник не пив каву: «Колись давно я слабував на серце, аж доки не виявив, що причиною була невинна чашечка кави, яку я випивав щоранку. Я відразу ж припинив кавувати, хоча, зізнаюся, це було нелегко»;