Як, де і про що читати книги цієї осені (у жовтні)?

Щомісяця виходить хоча б одна нова книга, яку варто було б прочитати, чи кортить прочитати. Усе, звісно, не перечитаєш (добре було б!), але дві-три книги щомісяця прочитати можна. Тоді ваш читацький список буде виглядати більш-менш пристойно.

Як і де?

Ясна річ – у ліжку, згорнувшись клубочком під ковдрою.

Звісно, можна робити це деінде, але в умовах осені найкраще робити це саме в ліжку.

Ліжко – це чудово, скажете ви. Але ж інколи доводиться вилазити з нього й бігти кудись у справах. Розуміємо. Але це не біда. Вибираючись у місто, одягайте теплий светрик і беріть із собою книги та термос із кавою чи чаєм. У транспорті, як вам пощастить знайти вільне місце, книги теж добре читаються. Тільки, будь ласка, не доливайте у каву чи чай з метою «зігріву» ані краплі алкоголю, бо ризикуєте не лише пропустити потрібну зупинку, а й утратити книгу. Цієї осені книги можна читати лише «під шоколад та зефір».

Для того, щоб книга справила на вас незабутнє враження, і принесла вам максимум користі, дотримуйтеся цих простих правил:

1. Читайте книги із записником і олівцем. Адже в процесі читання вам без сумніву трапиться кільканадцять «мальовничих» фраз, які виникне гостра потреба записати (а вилазити з ліжка буде зовсім не доречно).
2. Придбайте достатню кількість шоколаду та інших улюблених смаколиків, щоб не відриватися від читання, якщо вони раптом зникнуть. Але не захоплюйтеся аж занадто, - солодощі погано впливають на стан зубів, шкіри та «деформують» фігуру.
3. Читайте книги під музичний супровід. Звісно, мова йде про класичну музику, а не про дабстеп.
4. Читайте книги повільно і не читайте їх тоді, коли ваша голова зайнята вирішенням якоїсь серйозної проблеми. Якщо ви просто гортаєте сторінку за сторінкою, не надто заглиблюючись у зміст, краще відкладіть книгу до кращих часів. Вона вас дочекається.
5. Читайте ті книги, які вас «обирають». Якщо у крамниці ваша рука тягнеться до певної книги, то неодмінно їй придбайте. І байдуже, що вона «стара», і що усі критики світу уже написали на неї рецензію. Ми ж купуємо книги не для того, щоб «бути в тренді», а для того, щоб краще розуміти самих себе і цей доволі складний світ. Книжкові смаки можуть бути різними.
6. Купуйте книги у крамницях. Паперові примірники пахнуть словами і чорнилом. Їх так приємно тримати у руках і носити з собою у рюкзаку.
7. Просто читайте книги. Особливо тоді, коли хочеться увімкнути телевізор. Лише ті люди, які читають книги, здатні змінити себе, світ і навіть, якщо хочете, країну.

Що читати цієї осені, у жовтні?

Богдан Тихолоз та Наталя Тихолоз «Франко від А до Я».

Чудова книга, яка руйнує стереотипи про науку й науковців. Виявляється (!) вони (науковці) – теж люди. Головний герой книги, як ви уже здогадалися, - Іван Якович Франко. На сторінках книги він постає перед нами у зовсім іншому амплуа, аніж у шкільних підручниках. Якщо ви придбаєте цю книгу, то знайдете у ній рецепт іменного пирога з яйцями, цибулею та свининою, який так любив готувати український діяч. А ще книга вразить вас неймовірними «сміливими» ілюстраціями.

«Франка часто питали, коли він устигає так багато читати: «Ви ж так багато самі пишете!». Він відповідав на повному серйозі: «А я не читаю книжок. Я їх нюхаю».

Дж. К. Роулінґ, Дж. Тіффані та Дж. Торн «Гаррі Поттер і прокляте дитя».

Про цю книгу чули вже, напевно, майже всі. У перший день продажу, у Лондоні, було продано понад 50 тисяч «Проклятого дитя». Працівники книгарень працювали навіть уночі, а «поттермани» були одягнуті в костюми улюблених героїв.

Отже, історія Гаррі Поттера продовжилася. Події у книзі розгортаються 19 років по тому, після переможної битви Гаррі з Волан-де-Мортом. За цей час усе дуже змінилося, у трьох головних героїв народилися діти, які, звісно ж, пішли шляхом своїх батьків.

Якщо говорити про сюжет, то він «не зовсім ідеальний», а деякі сюжетні лінії взагалі не хочеться сприймати, як такі. Однак потрібно розуміти, що «Гаррі Поттер і прокляте дитя» – це п’єса, написана іншими авторами, хоч і за участі Роулінг. Можливо, тому вона трохи «не така». Загалом книга позитивна, світла й «щира», якщо, звісно, так можна сказати про книгу, і варта вашої уваги.

Таня Малярчук «Забуття»

У центрі книги – В’ячеслав Липинський (український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму), який прагне зрозуміти самого себе. У його житті є достатньо болю, смутку, кохання, розчарування. Він прагне залишити по собі слід, як годиться кожній людині. Врешті, йому це вдається. Книга не перенасичена історичними датами й постатями, вона вабить сюжетом і змістовим наповненням, а ще змушує розгорнути підручник із історії України.

«Забуття» – це мій роман про ХХ століття, мої сто років, але не самотності, а втраченої пам’яті. Це спроба згадати забуте. А також об’єднати індивідуальне і колективне українське, історичну достовірність і художню вигадку, кохання і покликання, божевілля і здоровий глузд, якого, втім, у цьому романі, мабуть, найменше. Його основою несподівано для мене самої стало життя політика-невдахи і пристрасного мислителя В’ячеслава Липинського. Українці дуже перед Липинським завинили. Але ще більше вони завинили перед самими собою, бо були надто слабкими, щоб не стати жертвою. З іншого боку, якраз слабкі і покірливі змогли вижити і народити тих, що пізніше народять нас. Забуття було у цьому процесі відродження необхідним актом самозахисту. Я почуваюся тим крайнім поколінням, яке тепер змушене віддавати борги. Розрізати запалені рани, боротися зі страхом, брати відповідальність, визнавати вину і прощати. Цей роман – данина моєму корінню. Я мусила його написати» («Видавництво Старого Лева»).

На цьому ми ставимо трикрапку. Адже список книг цієї осені не завершується. Це лише три книги, які ви можете прочитати у жовтні. Наступний місяць неодмінно потішить вас приємними книжковими сюрпризами.  

P.S. Якщо знайдете час, прочитайте книгу Паоло Джордано «Чорне й сріблясте». Ви не пошкодуєте!