Дорж Бату «Моцарт 2.0»: цитати про життя, свободу, дружбу.

Дорж Бату – Андрій Васильєв, український письменник бурятсько-монгольського походження. Автор дилогії «Франческа. Повелителька траєкторій» і «Франческа. Володарка офіцерського жетона» та нового роману «Моцарт 2.0».

"Ми віримо лише в те, що здатний уявити наш мозок. Те, що виходить за межі нашого сприйняття, завжди викликає в кращому разі скепсис, у гіршому – цілковите заперечення. Ми затиснуті в певні рамки й живемо за правилом «цього не може бути, бо цього просто ніколи не може бути».

"Міра божевілля й свободи залежить тільки від простору і сили фантазії".

"Коли всі вперто бачать у тобі кого завгодно, тільки не тебе самого, може статися так, що з часом ти забудеш, хто ти".

"Добрі друзі – як повітря чи вода. Коли вони поруч, ми сприймаємо їх як належне, часто навіть не помічаємо. Ну є то й є. Від них можна відмахнутись – мовляв, не зараз, не на часі, потім. Про них можна ненароком забути, схаменутись і одразу заспокоїтись – бо де ж вони дінуться? І тільки тоді, як друзі зникають, стає дуже боляче. Особливо гостро відчуваєш порожнечу й біль – наче як од вибитого зуба".

"Життя чомусь влаштоване так, що завжди хтось один жертвує чимось заради іншого. І не завжди той, заради кого жертвують, це оцінює".

"Можливо, у твоєму минулому житті є те, чого ти не хотів би повторювати в цьому".

"Чуття довіри непідвладне здоровому глузду. Це якесь глибоке, тваринне чуття, яке примушує диких звірів під час лісових пожеж, повеней та інших катаклізмів іти до людей".

"Кожен обирає своє – хтось обирає більш-менш забезпечений побут і нелегально живе роками, а хтось обирає свободу й не може залежати від обставин та удачі".

"Небезпека примушує зробити крок їй назустріч, а невідоме притягує тим, що може бути небезпечним".

Підкаст "Просто слухай": уривок із книги Доржа Бату "Моцарт 2.0".
Аби послухати, клікніть тут.