Цитати з книг

У бібліотеці тіла лише очі володіють більшою, аніж руки, інформацією про наше життя. Але їх не вдається прочитати так само, як руки. І якщо Бог приступає до нашого смертного одра, то, я певний, Він хоче насамперед поглянути на наші руки. І тоді всміхається або засмучується, бо ті письмена неможливо стерти, вони – щоденник, який ми пишемо усе своє життя, і за ними нас судитимуть.

 

Дехто вірить, що руки – це готові книжки, з якими ми народжуємося; двотомник (бо рук дві), у зморшках і складках якого наше життя було записане ще до того, як ми почали жити; довідник, в якому вичитуємо, хто ми, і допитуємося, що ж з нами буде далі. Але це не так. свої довідники ми пишемо самі або життя пише їх за нас, день у день, аби нічого не забути, щоб кожна кривда і кожна ласка були зафіксовані й залишилися у пам'яті. Так на твоїх ступнях зостаються відбитки кожнісінької піщинки чи ворсинки м'якого килима, яким ти ходив, кожнісіньких дверей, які ти відчинив ударом ноги; а відбитки кожнісінької квітки, монетки чи ґратки, за які ти брався, залишаються на твоїх долонях.

І саме тому так добре триматися з кимось за руки: тоді вони діляться своїми історіями.

 

Горе – це мудрість. Горе – це минущість життя і проминальність часу, те, що могло статися, але не сталося. Горе – це безпорадність. В оселі горя є місце для всього. У господі горя й затишно, і самотньо. Горе як вітер у руках і вода у жмені. Горе тихе. Горе шанобливе. Приходить і відходить. Але ніколи не зникає назовсім. Не стає лише речей, коли вони зникають. Горе нестерпне, Ґабріелю.

 

Не завжди все треба бачити й розуміти. Іноді треба просто сприйняти за даність. А ще іноді треба вчинити так, як ти порадив мені одного разу, коли я намагався поговорити про щось для тебе неприємно:

  • Ти не можеш просто віддумати цю думку?

 

Людям, які живуть над морем, у лісі тісно.

 

Істина непоступлива, вона брутальна, мов крига та сталь, вона не знеболює, як інші наші уявлення, хай навіть неправдиві.

Уяви собі, що весь світ – це церква, храм. Тоді байдуже, де саме ми перебуватимемо – в Африці, на пляжі чи вдома, – усюди матимемо розраду й довіру.

 

Мова – це все. Мова дає імена речам, якими ти відтак можеш користуватися.

 

Ця земля затята, вона здолає будь-який опір, стримає будь-який натиск, тому що безмежно відкрита й оголена, а значить – нездоланна й непереможна. Ця земля непостійна, вона змінюється щогодини, з дня у день, і водночас – гнітюче одноманітна.

 

Уривок із книги: starylev.com.ua


Прокоментувати

Увійти за допомогою

Коментрар успішно доданий!

Коментарі


В соціальних мережах

Рубрики

1

Рукописи не горять

Статті про книги

2

LifeStyle

Статті про життя

3

Дорогою ціною

Статті про відомих людей

4

Цитатник

Цитати з книг

5

Арт-простір

Фото та малюнки

6

Тіло&душа

Статті про здоров'я та психологію

7

Кімната роздумів

Думки людей про різні проблеми й на різні теми

Фоторепортаж

Цікаво

Хэл Элрод "Магия утра"

Не будет более подходящего дня, чем сегодня!



Ми отримуємо те, що віддаємо

Якщо ви ділитеся із людьми злом, то лише зло може до вас повернутися!


Шляхами Києва

Фото найулюбленіших місць столиці


Ігор Зарудко "Матадор. Нотатки авантюриста"

Світ чоловіка та жінки такий різний і водночас нерозривно пов"язаний. І скільки б чоловіки не нарікали на жінок, вони не можуть жити без них, без їхнього кохання, уваги та ніжності.

Підписатися

Будьте в курсі нового матеріалу та інших оновлень на сайті!

Ви успішно підписались на оновлення!

uptime