Уляна Скицька «Наші на карті світу»

«Робіть неможливе»

(Любомир Романків)

«Наші на карті світу» – це скорочена паперова версія телепрограми «Наші», над якою Уляна Скицька разом із командою журналістів працювала протягом 4 років. За цей час вони підготували 500 сюжетів про геніальних українців чи вихідців із України, знаних у всьому світі.

У книзі  ж авторка розповіла лише про 80 героїв, котрі пройшли «суворий» відбір: у кожного з них є українське коріння, вони не надто відомі на Батьківщині, сучасні українці вважають їх американцями чи аргентинцями, їхні біографії нагадують сценарії пригодницьких чи мотиваційних фільмів.

Улюблена літературна трійця Шевченко-Франко-Українка цього разу залишилися поза увагою. Але, погодьтеся, про те, що вони наші ми знаємо ще з пелюшок.

Діснеївська мультреальність

Діснеївський мультфільм «Білосніжка і семеро гномів» вперше з’явився на екранах 1937 року. На його створення Волт Дійсней витратив півтора мільйони доларів (замість запланованих 250 тис.) і заклав власний будинок. Але після першого ж показу мультфільм став сенсацією, а згодом отримав «Оскара».

Однак мало хто знає, що частково це заслуга і Володимира Титли, уродженця села Підгайці Тернопільської області. Мультиплікатор працював над образами гномів. Саме завдяки його таланту та винахідливості ми нині знаємо Буркотуна та Дока.

Також він створив слоника Дамбо з однойменного мультфільму «Дамбо», Страмболі з «Пінокіо» та корівку Клорабель із «Мікі Мауса».  

1941 року «Дамбо» отримав «Оскара» та «Пальмову гілку», закріпивши за талановитим українцем титул основоположника мультиплікації Діснея.

1998 року Володимир отримав нагороду «Діснеївські легенди», щоправда, уже посмертно.

(Буркотун - перший зліва на право, джерело - Інтернет)

Кохання по-корейськи, або Історія про українську принцесу-благодійницю

Історія кохання українки Юлії Муллок та корейського принца Ї Гу розпочалася у Нью-Йорку 1958 року. Майбутнє подружжя познайомилося на роботі, працюючи у команді Пей Юй Міна –  одного з найкращих архітекторів мегаполісу.

А вже 1959 року вони побралися в українській церкві у центрі Нью-Йорка. Через чотири роки після цього подружжя переїхало до Кореї, поставивши свій шлюб під загрозу. Близьке оточення Ї не хотіло приймати у свою велику корейську родину українку. Не знаходячи собі місця, Юлія почала займатися благодійністю, а згодом відкрила власну крамницю, де продавала речі, пошиті людьми з обмеженими можливостями.

1974 року пара розлучилася після невдалої спроби стати батьками, удочеривши дівчинку, яку назвали Євгенією. Монарша родина невтомно натякала, що Юлія – не та жінка, яка потрібна принцу. Відтак, 1982 року вони офіційно перестали бути чоловіком та дружиною. Дівчинку передали на виховання до сім’ї із США, Ї переїхав до Японії, а Юлія залишилася у Кореї, де продовжила займатися благодійністю аж до 1995 року.

Після розлучення вони більше ніколи не брали шлюб. А Юлію так і не внесли до сімейного реєстру монаршої родини.

(Фото: ВСЛ)

Це лише дві історії про українців, котрі змінили хід світової історії. Упевнені, вам буде цікаво дізнатися про родину Прітцекерів, котра стала одним із найвпливовіших кланів Америки; про родину Терещенків, котрі мали у розпорядженні 10 цукрових заводів, займалися благодійністю, будували для своїх робітників навчальні заклади, лікарні та банки; про скульптора-новатора Олександра Архипенка, роботи якого у 2000-х роках продавали за мільйони доларів на аукціонах Christie’s.

Також, переконані, що вам було б цікаво дізнатися про самобутнього українського художника Івана Марчука, котрий розробив авторську техніку малювання – пльонтанізм; прочитати про життєвий і творчий шлях Марії Примаченко, котра зачарувала своїми нереалістично-фантастичними полотнами увесь світ; піднятися разом із альпіністом Владиславом Терзиулом на найвищі вершини світу, важко вдихаючи розріджене гірське повітря.

«Наші на карті світу» – це історії людей, котрі вражають і надихають на нові звершення. Адже якщо вони змогли здивувати світ, то хіба вам це не під силу?

Неодмінно прочитайте цю книгу, щоб дізнатися про тих, кого варто шанувати, ким варто завжди пишатися..