На землю все ще падає листя… Але, курва, двірники! У них така робота, я розумію. Вони беруть у свої руки великі віники і змітають листя з тротуарів, змітають з вулиць. Куди ви його метете?! – інколи хочеться вигукнути.
Хотілося б знати, що у надрах міста є величезні сховища, де зберігається сухе листя у величезній кількості. Гігантські поклади сухого листя. Як у гуцульських шопах.
А зараз знову дощ. Так шумить-шумить. Дуже рівний. Стрункий, як парубок. Може, буде свататися до берізки. Їх, правда, дві. Котру вибере? Як співає Цой «дощу стане на всіх».
А ще, жовте осіннє листя під деревами і на деревах. Воно ніколи не говорить, тільки деколи шелестить, даючи нам можливість почути у тому шелесті і слова, яких так важко дочекатися від людей. Але можна вигадати, ніби їх промовляють дерева.
Прокинувся десь о восьмій. Дощу не було, а лиш тільки осіння похмурість. Чудова осіння похмурість. Земля трохи волога, але не мокра, не масна і не слизька. Всі верхи довкола в тумані. Небо сіре і навіть нема просвітку для сонця.
Зараз найчесніша осінь. Жодного зайвого листка на дереві. Голі скелети. На них – найвідданіші птахи. Ті, що ніколи не відлітають у вирій. Ті, які знають усе: сніг, дощ, туман і сонце. Зараз сонця немає. Але як Бог дав, так що маю зв'язок із тобою, то чого б не скористатися. Так кажу тобі в телефонній розмові. І додаю: «Погода й так непогана, але з тобою краща».
В мене на долоні дуже червоний листок. Певно, з горобини.
Фото: Лілія Дацька
Статті про книги
Статті про життя
Статті про відомих людей
Цитати з книг
Статті про здоров'я та психологію
Думки людей про різні проблеми й на різні теми
Історія про життя і смерть євреїв, циган, поляків...
Книга-біль, книга-розчарування, книга-зізнання...
Сучасна наукова фантастика, від якої перехоплює дух.
Про функції та переваги КОК.
"Кожне маленьке рішення має значення".
Будьте в курсі нового матеріалу та інших оновлень на сайті!