9 порад творчим людям від Сюзанн Лафлер

«Можливо, усі люди на Землі – Божі акваріумні рибки. Бог живе так довго, що людське життя видається йому зовсім коротким. Він дивиться, як люди плавають, а потім просто перестають плавати»

(Сюзанн Лафлер «З любов’ю, Обрі»).

Сюзанн Лафлер – американська письменниця, котра обожнює світ, дітей і писати книги. Перша книга, котра вийшла з-під пера мисткині називається «З любов’ю, Обрі» («Love, Aubrey», 2009). Це книга, призначена для дітей та дорослих, оскільки мова у ній іде не лише про «тонкощі» дитячого світу, а й про доволі серйозні й «дорослі» речі. Український читач познайомився із Сюзанн та Обрі лише у 2016 році. Книгу переклала Наталія Ясіновська на замовлення Видавництва Старого Лева (Серія «Класні історії»). Так американська письменниця полонила серця маленьких і великих українських читачів.

Варто відзначити, що Сюзанн ще в дитинстві вирішила, що писатиме для дітей і крапка. Щоб утілити мрію в життя, дівчина закінчила магістерську програму, котра називається «Як писати для дітей». Та не все так просто, як може здатися на перший погляд. Сюзанн не відразу стала відомою дитячою письменницею. Не все вдавалося. Звісно, були й ті, хто намагався вселити у її серце сумніви щодо майбутнього фаху. Та за словами дівчини, вони лише наблизили її до мети.

Отже, у 2009 році Сюзанн стала тим, ким мріяла стати все своє свідоме життя – письменницею. Як це їй вдалося? Де вона черпала натхнення? Відповіді дає сама авторка.

Виношуйте свою історію в голові

Процес написання тексту йтиме гладко, якщо ідею попередню «виносити» в голові. Коли я працюю, то відчуваю себе продуктивною.

Прислухайтеся до свого оповідача

Не переймайтеся тим, що ви пишете. Прислухайтеся до свого оповідача і дозволяйте історії розвиватися вільно.

Будьте готові змінити свою історію

Жодна історія не виходить ідеальною з першого разу. Ви повинні писати з усвідомленням того, що історію доведеться змінювати. Якщо ви звернетеся за допомогою до інших, уважно слухайте те, що вони вам скажуть. Не кожне речення ідеально підходить для вашої історії. Корисно знати, чи розуміють люди те, що ви написали. Іноді слова не відповідають тій картинці, яка вималювалася у вашій голові.

Пишіть на папері в клітинку або просто на папері

Коли я дізналася, що на білому папері писати вільніше й легше, то спочатку не повірила в це. Це було до того, поки я не списала нерозлінований блокнот повністю. Тепер я завжди пишу на аркушах білого або кольорового паперу чи у блокноті в клітинку. Це дозволяє мені  думати й писати в будь-якому напрямку. Іноді мої думки працюють «боком» відносно того про що я хочу сказати чи написати.

Розвивайте звички, які асоціюються у вас із написанням тексту

Ця порада «випадково» потрапила до мого списку, оскільки я навіть не знала про неї. У моїй книзі «З любов’ю, Обрі» («Love, Aubrey», 2009) оповідач часто їсть крекери з сиром. Коли друг запитав у мене, чи я так робила, коли писала книгу, я відповіла, що ні. А потім усвідомила, що робила, і досі так роблю, коли займаюся створенням тексту. Коли я їла те, що їла Обрі, це допомагало мені налаштуватися на одну хвилю з нею.

Грайте в ігри та головоломки

Я граю в комп’ютерні ігри, щоб підготувати себе до написання тексту. Ігри «очищають» мою голову й мозок, і він уже знає, що буде далі, тому починає наповнюватися новими сценаріями для чергової історії. Я вірю, що креативна частина мого мозку більш активна, коли я граю, і це допомагає мені вирішувати проблеми, які стосуються тексту. Коли редактор просить мене внести до тексту правки, я обдумую її зауваження, а потім протягом тижня жодного разу не зазираю до книги, граючи в ігри. А коли нарешті я сідаю до роботи, то вже точно знаю, що і як маю виправити.

Не забувайте про фізичні навантаження

Фізичні вправи допомагають отримати додаткову енергію, а також освіжають ваш розум. Чим більше я тренуюся, тим більше і краще працюю.

Робіть перерви

Якщо ви розумієте, що вам важко й нудно писати, зробіть паузу. Коли я пишу твір, то майже ніколи не помічаю, як швидко збігає час. Я ніколи не сиджу на місці, постійно рухаюся, підстрибую, мию підлогу, перекушую. Поки я роблю цю іншу роботу, слова легко лягають на папір.  Та коли я змушую себе писати, результат виходить нудним.

Знайдіть хорошого першого читача

Потрібно мати мужність, щоб показати комусь свою роботу. Коли у процесі роботи вам потрібен хтось, хто не пошкодує критики, то згодом потрібна людина, яка надихатиме вас і заохочуватиме. Найбільше задоволення я отримую тоді, коли мій перший читач каже, що з нетерпінням чекає наступної глави.

Отож, якщо ви хочете стати письменником, не відкладайте! Перевірте дієвість порад Сюзанн. І можливо, незабаром ви поділитеся із читачами власними професійними секретиками! Творчість зближає і надихає!

Тетяна Крисюк (за матеріалами сайту: suzannelafleur.com)

Джерело: "Каралєвна"