Я дивлюся на своє неідеальне тіло…

Я дивлюся на своє тіло.

Воно видається мені таким неідеальним. Занадто м’яким і об’ємним.

Я гортаю глянцевий журнал. Там пишуть, що вуста мають бути чуттєвими, а стегна безцелюлітними.

У дівчинки на картинці видно ребра. Якщо уважно придивитися до зображення, їх можна порахувати.

Я шукаю свої ребра, не без зусиль намацую їх, піднявши сорочку, аби переконатися, що вони в мене є.

Мій погляд падає на округлий животик, який я ненавиджу.

Щоранку я стою в планці, але щодня під час обіду не можу відмовити собі у зайвому печиві.

Кажуть, коли хочеш їсти, треба пити. Я так не вмію. Коли хочеться їсти, я їм. Коли хочеться пити, п’ю.

Я маю відносно широкі стегна, вкриті целюлітом. Тому навіть влітку я ношу довгу сукню чи штани, аби не травмувати себе випадково спійманим відбитком у дзеркалі. Та й іншим психологічні травми ні до чого.

Бувають дні, коли я люблю свої стегна, ноги і живіт. Мені здається, що я нормальна жінка. Можливо, навіть трішки красива.

Але потім я виходжу на вулицю, бачу тонконогих дівчат мого віку в коротких шортах, і розумію, що моє тіло неідеальне.

Подруга каже, що в мене слабка сила волі: «Ти ж можеш скорити кількість спожитого. Спочатку буде нелегко, але потім ти звикнеш». Це правда. Якщо скоротити кількість спожитого, за декілька тижнів мій округлий животик зникне. І тоді я не думатиму про целюліт, бо думатиму про їжу.

Чесно кажучи, це все так складно, що в мене закипає мозок.

Більшість моїх подруг «сидять на дієті», практикують інтервальне голодування, обмотують ноги харчовою плівкою. Мені здається, що і я маю страждати, але й тут я пасу задніх.

Я дивлюся на своє тіло…

Воно видається мені таким неідеальним.

Я не можу нічого з цим вдіяти. А можливо, навіть не хочу. А інші не хочуть мене розуміти, бо ж красиве тіло – це тонка талія і злегка округлі стегна без проявів целюліту.

Я згортаю глянцевий журнал із красивими дівчатами.

Дивлюся на своє тіло. Так, я не модель. Тому, власне, я не повинна знущатися зі свого тіла – мені за це не заплатять. І на обкладинці модного глянцю я теж не красуватимуся.

Я робитиму планку щодня, запишуся на йогу або пілатес, але не для того, аби виснажити своє тіло, ставши напівпрозорою жінкою. Я хочу полюбити своє тіло.
Хочу закохатися в себе так сильно, як я закохалася в образ красивої дівчинки на обкладинці модного глянцю.
А чого хочеш ти?


Лара Щира
©