Є книги, схожі на цілителів. Таких собі медіаторів, натхненних гуру, які можуть багато чого тобі пояснити, багато чого навчити, а ще більше – розкрити незнаного у тобі самому. Щось схоже відбувається, коли ти одного разу даєш собі обітницю мовчання, або бігцем тікаєш в гори, щоби наодинці зі сонцем віддатися вранішній медитації чи вечірньому релаксу, або вимикаєш усі набридливі-шумні-відволікаючі ґаджети і тихо засинаєш у ритмі дощу…

Екгарт Толле, відомий німецький філософ і письменник, вже віддавна належить до кола популярних сучасних духовних наставників. А його бестселер «Сила моменту тепер» (The Power of Now, 1997) перетворився на настільну книгу для багатьох європейців й американців, які перебувають у самопошуках і потребують фахових порад. Сам Толле, пишучи книгу на порозі свого 50-ліття, захотів поділитися зі своїм читачем особистим досвідом долання життєвих суперечностей і криз. Перекладена більше 30-ма мовами (серед них й арабською), праця Екгарта Толле у 2000-х очолила рейтинг бестселерів Нью-Йорк Таймс, щоденно допомагаючи мільйонам людей отримати духовне просвітлення, відшукати внутрішню рівновагу. 2011 року Е. Толле заслужено здобув титул найпопулярнішого духовного вчителя у світі (за «Watkins Review»), а з 2012 року його ім’я знаходиться на другій позиції Списку сотні найвпливовіших духовних лідерів сучасності (після Далай-Лами ХІV, за версією журналу «Watkins' Mind Body Spirit»).

У чому ж особливість філософських роздумів Екгарта Толле? Чому його праця про силу теперішнього настільки полюбилася читачам у всьому світі?

Екгарт Толле пише про депресію, бо сам її пережив. Пише про травматичні спогади, бо мав непросте дитинство, перебував у конфліктній атмосфері родини і школи, часто переживав самотність. У книзі «Сила моменту Тепер» автор сміливо звертається до теми болю, описує болісні відчуття, що здатні руйнувати нас зовні і зсередини, стаючи для нас перешкодами і, навпаки, – мотивуючи нас підійматися і рухатися вперед.

Один із найцікавіших розділів – саме про біль і болісність.

«Ваш біль має два рівні: біль, який ви породжуєте в цей момент, і біль з минулого, що досі живе у вашому розумі й тілі» (с. 46). Два обличчя болю переповнюють нашу сутність, змушуючи нас до дії або нерухомості. Біль, який сягає своїми коренями минулого, часто є деструктивним, він визначає наше «тепер» і наше «завтра». Толле називає це явище «акумульований біль», коли «більшість часу тіло болю може перебувати у сплячому режимі, або ж навпаки, в глибоко нещасної людини бути активним практично весь час» (с. 50). Цей біль або латентний, або видимий – незмінний, присутній, сущий. Це ніби неперетравлений біль, який ми все ще носимо у собі, який ми не відпустили. І ця «інтенсивність болю залежить від ступеня опору теперішньому моменту», бо чим дужче ми чіпляємося за ниточку смутку з минулого, тим швидше вона перетворюється на міцний канат неспокою у нашому сьогоденні.

Чи було у вас так, що ви не могли забути чиїхось гострих слів чи необдуманих дій, що ранили твоє серце? Чи ви потім згадували пережиті нещасливі моменти? З якою метою: не забути, зрозуміти причини, осмислити наслідки? Як стверджує автор, «неусвідомленість – причина нашого ототожнення з тілом болю. Усвідомленість перетворює біль на присутність». Тому, з одного боку, коли ми не намагаємось збагнути обставини появи нашого болю – ми не здатні його відпустити, позбутися цієї травматичної пам’яті. З іншого боку, коли ми усвідомлюємо біль (звертаємось до нього на «ти», дивимося йому в очі), він стає ніби частиною нас, нашим силуетом, нашою тінню.

Основне питання, на яке намагається відповісти філософ, – як розпочати «ритуал» прощання зі своїм болем, як здійснити «розтотожнення з болем», порушити традиційну людську «відданість болю». Для цього:  ступіть широкий крок назустріч своїм страхам і невпевненості, вдихніть те щастя, яке ви так прагнете відчути саме зараз і «зробіть перебування у Тепер основною метою вашого життя». Бо поки ми то зазираємо у дзеркальце «вчора», то несміливо підглядаємо у дзеркало «завтра», наше «тепер» відходить від нас, перетворюючись у минаюче. «Сила моменту Тепер» – це зробити тут і зараз, щоби щось чи хтось були іншими вже нині. Сила – це здатність попри можливості, попри умови і обставини. Всупереч! Бо всі наші НЕ-можливості, НЕ-умови і НЕ-обставини – це наївні самовиправдання за своє нереалізоване «завтра», яке виростає з нашого «тепер».

Все добре, цінне і справжнє виникає з моменту/в моменті Тепер. Коли ми проявляємо нашу готовність, відповідальність, цілеспрямованість. Коли ми забуваємо, що і як боліло нас вчора. Що і як болить нас нині. І не лякаємось того, що і як болітиме нас завтра.

Вдихни цей момент. Переболи свій біль.

Бо це – [твоя] Сила [твого] моменту [твого] Тепер.     

 

Автор: Роксолана Жаркова

Фото: https://unsplash.com


Прокоментувати

Увійти за допомогою

Коментрар успішно доданий!

Коментарі


В соціальних мережах

Рубрики

1

Рукописи не горять

Статті про книги

2

LifeStyle

Статті про життя

3

Дорогою ціною

Статті про відомих людей

4

Цитатник

Цитати з книг

5

Тіло&душа

Статті про здоров'я та психологію

6

Кімната роздумів

Думки людей про різні проблеми й на різні теми

Фоторепортаж

Цікаво

"Вечірнє сонце, дякую за день..."

Чарівні фото не менш чарівного світу!


З Новим 2018 роком!

Нехай вам щастить, друзі!


Меланхолійно-джазова історія про осінь

А ви знаєте, чому плаче осінь?



«Саме час знову запалити зірки»: завжди можна почати спочатку

Про любов, мрії, пошук себе і сенсу життя.

Підписатися

Будьте в курсі нового матеріалу та інших оновлень на сайті!

Ви успішно підписались на оновлення!

uptime