Усе – в наших руках!

Важко рухатися вгору, коли несеш на плечах важкий тягар… Тягар болю, розчарування, гніву на самого себе. Тоді хочеться зупинитися, заплакати і зникнути в часопросторі. А знаєте? Якщо вам хочеться зупинитися, зробіть це. Заплачте, якщо сльози заступили світ. Але тільки не зникайте.

Кожен із нас – частина соціуму. А тому у нас точно є щось таке, що робить нас щасливими. Чи хтось, чия усмішка змушує нас вранці прокидатися. А якщо вам здається, що у вас нічого немає, – відправляйтеся на пошуки! На пошуки власного і особливого щастя. Не отруюйте собі життя. Якщо воно вас не влаштовує, його можна змінити, розфарбувати яскравими барвами, наповнити емоціями, почуттями, спогадами. Це не просто слова, а щира правда. Якщо вийти за межі своєї зони комфорту, можна побачити життя із іншого боку. Воно може видатися дивним, «не для вас», але неодмінно – прекрасним.

Якщо вам тяжко нести свій тягар, скиньте його. Значно легше підніматися вгору без непотрібного вантажу й зі світлими думками. Краще прихопіть із собою хорошу книгу і сонцезахисні окуляри. Вигляд зверху – казковий. Вам неодмінно потрібно його побачити.

(Рита Щира)