Тетяна Пахомова «Я, ти і наш мальований і немальований Бог»

Творіння Тетяни Пахомової «Я, ти і наш мальований і немальований Бог» має історичну основу – знищення євреїв у роки Другої світової війни. Згідно з даними «Енциклопедії Голокосту», станом на 1933 рік у Європі налічувалося близько 9 млн євреїв. 6 млн було знищено у "таборах смерті" в період із 1939 по 1945 роки. Німецька спецоперація «Остаточне вирішення єврейського питання» завершилася 1945 року, коли Радянська армія оголосила 9 травня Днем Перемоги. Однак ще й досі, 72 роки по тому, у пресі та літературі з’являються тексти про Голокост, які вражають свідомість людей. Один із таких – роман Пахомової.

Події, змальовані у книзі, розгортаються у Львові. Тихому і спокійному місті, де євреї живуть звичайним життям: ходять на роботу, виховують дітей, моляться Богу.  Однак усе змінюється із приходом німців. Євреї опиняються за бортом нормального життя. Їм забороняють користуватися громадським транспортом, ходити на ринок, носити одяг без спеціальної позначки. Разомі із євреями за "борт" потрапили цигани.

«Маленькою Марія, тільки навчилась ходити, рачки перелізала через високий поріг крамнички до сусіда Бені за вранішньою цукеркою – а той, маючи своїх аж вісім спиногризів, ніколи не шкодував пригостити маленьку сусідку-пампушку великим смачним льодяником. Ніколи не сварилися з односельцями – трохи жартами, трохи схиленою головою, усі непередбачуваності співжиття якось стиралися… Німці прийшли – усіх зібрали й кудись вивезли; Марії краялося серце, коли сусіда Беню з родиною виводили: той ішов по селу й плакав – він був добрий до неї, а вона нічим, нічим не змогла йому ні віддячити, ні захистити. Казали, що всіх їх розстріляли в найближчому містечку Радехові, але то, напевно, неправда: за що? Він же ні воював, ні вкрав, ні проти влади нової не попер – як її батько…».

Чим не догодили євреї німцям, пояснити складно. Серйозних підстав для розпалення ненависті й організації масових убивств у нацистів не було. Одна із можливих причин, яку виокремлюють історики, – особиста неприязнь Гітлера до представників єврейського народу. Він боявся, що ті заполонять світ, а потім асимілюють арійську расу, яка, на його думку, мала б правити світом. Щоб цього не сталося, фюрер дав наказ зробити євреїв ворогами для всіх народів, а потім стерти їх із лиця землі.

«Захеканий Збишек прибіг до Зільберманів зі страшною новиною:

– Вам краще не виходити з хати… Усюди написано, що євреї винні у вбивстві кількох тисяч українців і поляків… що євреї розпалили війну, а німці прийшли захистити… І всюди заклик… вбивати євреїв, – важко видихнув хлопець».

В епіцентрі роману «Я, ти і наш мальований і немальований Бог» опиняється родина Зільберманів, яка щиро повірила у те, що зможе відкупитися від смерті та переслідувань грошима. Та коли німці зібрали данину, то батька сімейства убили, а всіх інших (матір із двома дітьми) запроторили до гетто. Від неминучої загибелі Естер (мати), Міру та Давида врятував Степан, чоловік, який працював у таборі майстром із будівництва доріг. Міра була неймовірно схожа на його доньку, яка померла у віці восьми років від укусу змії. Побачивши змучену дитину, чоловік загорівся бажанням витягти її із табору. І йому це вдалося.  

Фінал роману щасливий, але не надто реалістичний.

«У липні щось у війні змінилося: гуркіт близької лінії фронту доносився навіть у підземелля. І ось настав той святий день, коли можна було без страху вийти і, як решті людей, подивитися на сонце й на красу всього білого світу».

Звісно, такий день настав, але після закінчення війни євреям було нелегко. Переслідувати й зневажати їх перестали не відразу. Ще навіть 1949 та 1950 року у пресі з’являлися факти про антисемітські настрої щодо євреїв. Однак роман Тетяни Пахомової вартий уваги. Він має художню та естетичну цінність, а також учить людей бути вірними собі за будь-яких обставин і поважати інших... Незважаючи на національну чи релігійну приналежність.  

Матеріали до теми

Художня література:

Томас Кініллі «Список Шиндлера»

Лідія Осталовська «Акварелі»

Этти Хиллесум «Я никогда и нигде не умру»

Маркус Зузак «Крадійка книжок»

Віктор Франкл «Психолог в концлагере»

Бойн Джон «Хлопчик у смугастій піжамі»

Holocaust Encyclopedia – www.ushmm.org