Аромати осені

Осінь пахне запашною кавою, яку варять на сонній кухні, переступаючи із ноги на ногу.

Осінь пахне коханням, яке зігріває людські тіла, душі і холодні кімнати старих багатоповерхівок.

Осінь пахне грибами, перестиглими літніми ягодами, мокрим листям і туманами, які вкривають Карпати і подзьобаний асфальт сірих міст.

Осінь пахне сухими каштанами, зеленими горіхами, мріями, які не збулися, поцілунками із присмаком малинового вина.

Осінь пахне глінтвейном, лавандовим чаєм, корицею, кисло-солодкими грейпфрутами.

Осінь пахне парфумами із нотами кардамону та шавлії, випраною білизною і новими книгами.

Осінь пахне віршами, котрі умілі поети сплітають із осінньої меланхолії і барвистих метафор, тужливими піснями Вакарчука...

А ще осінь пахне життям. Життям і надіями.

Чи не так?

 

Лара Щира