Стівен Кінг, безперечно, залишить після себе великий літературний спадок. Тим більше, що сини письменника продовжують його справу. Джозеф Кінг публікує книги під псевдонімом Джо Гілл, оскільки не хоче, щоб на нього тиснула слава батька. Менший із Кінгів, Овен, відомого прізвища не цурається. Більше того, він написав із батьком спільний роман «Сплячі красуні». Книга – досить провокаційна й цікава, а місцями навіть страшна. Про найцікавіше – далі!

Про авторів

Стівен Кінг – американський письменник, титулований «Королем жахів», і один із найцікавіших авторів сучасності. Кінг пише трилери, жахи, містику, фентезі й драму. У світі продано понад 350 млн екземплярів його книг. Син Стівена, Овен, поки що відомий лише вузькому колу читачів. Дебютний роман наймолодшого Кінга вийшов 2013 року. «Сплячі красуні» – перша книга Овена, перекладена українською.

Сюжет

Одного разу в маленькому містечку Дулінг з’являється гарна жінка. У неї немає імені, хоча з часом вона називає себе Євкою. З її появою у містечку, а потім і у всьому світі відбуваються дивні речі. Жінок, які засинають, огортають дивні кокони. Науковці не можуть вияснити природу цього явища. Жінки масово поринають у царство сну, але ніхто не знає чому і чи колись вони прокинуться. Якщо жінку розбудити, вона стає агресивною, може навіть убити тих, кого побачить, а потім знову засне.

Світ поступово стає чоловічим. Це призводить до певних наслідків. Одні бережуть кокони з жінками, сподіваюсь, що вони колись прокинуться. Інші спалюють сплячих красунь, оскільки вважають їх небезпечними. У всьому світі є тільки одна жінка, яка може засинати і прокидатися, – Євка. Незвана гостя з’явилася в Дулінгу неспроста, однак лише від місцевих чоловіків залежить подальша доля жінок усього Всесвіту. І вони діляться на два табори. Одні вірять, що Євка може розбудити їхніх дружин, матерів та дочок і захищають її. Інші вважають новоприбулу гостю причиною тих бід, які сталися із жінками, і хочуть її вбити. Чоловікам потрібно зробити тільки один вибір – правильний.

Тема

Тема твору зрозуміла уже із синопсису – чоловічий світ. Яким може бути суспільство, у якому виховуються, зростають і живуть тільки чоловіки? Автори обрали з одного боку цікаву, з іншого – жахаючу тему. Страшна вона хоча б тим, що у чоловічому світі неможливе розмноження, а значить – він приречений. Письменники цілком доступно розкрили тему. Прочитавши навіть половину книги, стає зрозуміло, яким Кінги бачать світ без жінок. Кожен чоловік по-своєму оцінює перспективу такого майбутнього, але більшість із них тяжко переживають розлуку з рідними.

Ідея твору – показати роль жінки у сучасному світі. Ось тут уже піднімаються й провокаційні теми, які чоловіки прогнозовано помітили. Я часто зустрічав негативні відгуки про книгу саме від чоловічої аудиторії. Деякі читачі відкрито кажуть, що роман їм не сподобався через нав’язливий фемінізм. Частково їх можна зрозуміти. Хоча книга може не сподобатись і жінкам. А все тому, що автори доволі неоднозначно розкрили тему сучасного фемінізму. З одного боку, вони часто вказують на існуючу проблему насилля над жінками. У цьому, безумовно, винні чоловіки. З іншого боку, вони періодично захищають сильну половину людства, роблячи посилання на чоловічу природу.

Кінги часто устами своїх героїнь говорять про те, що світ без жінок неможливий. А от без чоловіків можна було б якось обійтися. Одна тільки подібна думка може спровокувати суперечки вселенського масштабу. Але автори пішли ще далі, стверджуючи, що всі війни, в яких втрачено мільйони людей, сталися через чоловіків. Це теж доволі суперечливе стверджування. Сучасна жінка-президент має такі ж повноваження верховного головнокомандувача, як і чоловік. Раніше, в часи розквіту монархії, імператриці без зволікань відправляли війська на завойовування земель. До того ж, в історії бували випадки, коли війни починалися через жінок чи навіть одну жінку.

«Мальчики вырастают в мужчин. А от мужчин все беды. Они проливают кровь и отравляют землю».

Книга сама по собі – непогана. Вона має цікавий і динамічний сюжет, кілька неочікуваних поворотів. До того ж автори уміло заінтригували темою роману. Також у книзі є моменти, які змусять замислитися, як і чоловіків, так і жінок.

Головні дійові особи роману:

Євка Блек – жінка, яка, ймовірно, може розбудити інших жінок або хоча б запропонує їм прокинутися.

Клінтон Норкрос – психіатр, який хоче врятувати сина й дочекатися дружину.

Лайла Норкрос – шериф поліції Дулінга, дружина Клінтона.

Френк Ґірі – урядник контролю за тваринами, запальний чоловік, готовий піти на все заради доньки.

Террі Кумс – помічник Лайли, якому йому доведеться керувати містом, коли головний шериф (Лайла) засне.

Мікейла Морган – журналістка, одна із небагатьох жінок усього світу, якій вдалося не заснути.

Плюси роману

Велика кількість персонажів. Кінги відтворили на сторінках роману справжнє місто з десятками його жителів. Читачам залишається тільки взяти до рук книгу й перенести себе до Дулінга.

Суперечливі моменти. Книга живе, поки її обговорюють. У романі вистачає моментів, які хочеться обговорювати або обдумувати. Це суперечки про те, хто в сім’ї головний, від кого більше страждають оточуючі та кому першому потрібно йти на примиренні у разі виникнення конфлікту. Однак автори не нав’язують читачеві свою думку. Письменники спонукають аудиторію до мислення і диспуту, що вже дуже добре.

Сімейні цінності. Кінги акцентують увагу на тому, наскільки важлива сім’я. І це добре. Персонажі, яких розлучив сон, зрозуміли, як важко близьким людям одне без одного.

 «Они говорили о пустотах в жизни, которые прежде занимали их сыновья, племянники, отцы, деды и…мужья».

Висновок

Не варто боятися негативних відгуків про «Сплячих красунь». Мене це, навпаки, підштовхнуло до прочитання роману. Він має динамічний сюжет, «живих» персонажів і дає кілька серйозних тем для осмислення.

Бог створив і чоловіка, і жінку, а значить, світ без них існувати не може. Про це, напевно, і хотіли сказати автори роману, попри всі суперечливі моменти, що виникають у книзі. Кінги схиляються до того, що чоловіки несуть більшу відповідальність за те, що відбувається у світі. Мабуть, це дійсно так.

Книга, яку написали батько і син, варта уваги. По-перше, це цікавий і якісний художній твір, близький до наукової фантастики. По-друге, роман спрямований на те, щоб люди більше цінували одне одного, частіше замислюючись над вагою та значенням своїх учинків. Бо кожна людина є частиною суспільства, яке потрібно берегти.

 

Фото: https://unsplash.com


Прокоментувати

Увійти за допомогою

Коментрар успішно доданий!

Коментарі


В соціальних мережах

Рубрики

1

Рукописи не горять

Статті про книги

2

LifeStyle

Статті про життя

3

Дорогою ціною

Статті про відомих людей

4

Цитатник

Цитати з книг

5

Тіло&душа

Статті про здоров'я та психологію

6

Кімната роздумів

Думки людей про різні проблеми й на різні теми

Фоторепортаж

Цікаво

Ель Луна «Між треба та хочу. Знайди і плекай свою пристрасть»

"Кожне маленьке рішення має значення".


Амелі Нотомб "Подив і тремтіння"

Цитати із неоднозначної і неймовірно цікавої книги про життя японки.


Вітаємо з Днем Києва!

Вітаємо з Днем міста!



Галина Ткачук «Книжка про сміття»

Щохвилини у світі використовується приблизно 160 тис. поліетиленових пакетів.

Підписатися

Будьте в курсі нового матеріалу та інших оновлень на сайті!

Ви успішно підписались на оновлення!

uptime