Галина Ткачук «Книжка про сміття»

30 травня 2019
Admin
Коментарів - 0
Переглядів - 3173
Сподобалось - 0

Згідно з даними МінРегіонБуду, 2017 року українці утворили близько 10 млн тонн сміття. 4,18% відходів потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні заводи. 2,48% сміття було спалено. Це означає, що майже 94% відходів опинилися на сміттєзвалищах.

В Україні нині налічується близько 6 тис. офіційних сміттєвих полігонів та понад 30 тис. неофіційних. У Міністерстві екології та природних ресурсів зазначають, що 99% сміттєзвалищ, які знаходяться в нашій країні, не відповідають екологічним вимогам.

Отож «сміттєва» проблема для нас більш ніж актуальна.

Зважаючи на це, Галина Ткачук написала класну дитячу "Книжку про сміття".

Розрахована вона на дітей, віком від 7 до 15 років, але ми радили б прочитати її й багатьом дорослим. Адже щороку кількість сміття стрімко зростає, власне, як і кількість стихійних сміттєзвалищ.

Про сміття та відходи

Сміття – це щось таке, що втратило для людини свою цінність. Це може бути зношений одяг, старі журнали, банки із-під маминого повидла, відпрацьовані батарейки, овочеві шкірки і т д.

Традиційно ми все це називаємо сміттям, пакуємо у великі поліетиленові торби й відносимо на смітник. Та якщо розкласти його на різні купи, перейменувавши на «відходи», то виявиться, що ввесь цей непотріб може стати чимось корисним. Гаразд, батарейки нове життя не отримають. Вони попрямують на переробні заводи (принаймні мають). Старий одяг спалять або відправлять на сміттєзвалища.

А от макулатура, скляні банки та овочеві шкіри мають шанс "переродитися".

З макулатури роблять гофрований, тарний, будівельний картон; газетний, туалетний папір; пакувальні коробки і т. д.

Скляні банки, які опиняються на переробних заводах, переплавлюють. Потім із переплавленого скла спеціалісти виготовлять нові скляні ємкості.

Овочеві шкірки можуть стати добривом або джерелом енергії (біогазом).

unsplash.com

Якщо із добривом усе зрозуміло, то із біогазом, напевно, не дуже? Як же він утворюється?

Уявіть собі велику купу органічних відходів, всередині якої нема повітря, але є різноманітні мікроби. Знічев’я вони починають «їсти» сировину, запускаючи процес бродіння. Поступово бактерії розщеплюють біомасу на прості молекули, нестійкі жирні кислоти, аміак, водень, оцтову кислоту. Потім оцтова кислота розкладається на вуглекислий газ, воду і метан. Водень, який входить до складу води, а також вода перетворюються на метан. Із нього, власне, на 60-70%, і складається біогаз.

«По-перше, серед відходів трапляються ресурсоцінні, тобі ті, які можуть стати сировиною для нових речей. Це – папір, пластик, скло, метали […].

Зовсім інша річ – особливо небезпечні відходи. Це – батарейки, ртутні лампи, електроприлади, що вийшли з ладу. Їм не можна потрапляти на сміттєзвалища, інакше вони буквально отруять навколишнє середовище.

Третій тип відходів, які нам трапляються, – органічні відходи: очистки від овочів, качани від яблук, недоїдки і всіляке таке подібне.

Усе ж, що не пасує до жодної з цих категорій, ми назвемо просто інше».

Як зменшити кількість сміття

В Україні із переробкою та сортуванням сміття існують серйозні проблеми. Це прикрий факт. Станом на сьогодні, ще досі не біля всіх будинків у містах є кольорові контейнери для сортування сміття. Багато людей мають вдома славнозвісний пакет із пакетами, а у супермаркетах ввічливі продавці запитують: «Пакет потрібен?».

Щосекунди у світі використовується приблизно 160 тис. поліетиленових пакетів, які потрібні людям орієнтовно 20-30 хв.

Потім вони опиняються у пакеті з пакетами. Але частина з них прямує до Тихоокеанського сміттєвороту, який ще називають Великою тихоокеанською сміттєвою плямою.

«… за найскромнішими оцінками, вона становить 700 тисяч квадратних метрів, тобто більша за Україну приблизно на 16%. За найбільш песимістичними оцінками, ця пляма має 15 000 000 кілометрів. Тобто більша за Україну приблизно у двадцять п’ять разів».

unsplash.com

Отож, по-перше, авторка радить відмовитися від поліетиленових пакетів. Екоторби, пакети із крафт-паперу, плетені сумки-сітки – чудова альтернатива.

По-друге, не накопичуйте сміття. Зайві речі, які збереглися в хорошому стані, віддавайте на благодійність, книгами та журналами діліться із друзями. І, звісно, не забувайте сортувати відходи. Якщо біля вашого будинку ще нема контейнерів для різних видів відходів, дізнайтеся, де знаходиться найближчий пункт прийому вторинної сировини. Несіть відходи туди.
Що можна здавати? Макулатуру, пластик, батарейки, скло, поліетиленові пакети, неробочу побутову техніку, упаковки типу Tetra Pak.

По-третє, не купуйте гарячі або холодні напої у паперових стаканчиках. Придбайте термогорнятко. Це і зручно, і екологічно, і без трубочки можна обійтися.

«Інший проблемний вид відходів – паперові стаканчики. Які насправді не паперові, а мають у своєму складі тонкий шар пластику. Саме тому їх переробка – проблема, адже матеріал неоднорідний. Одна є організація «Зелений птах», яка збирає такі стаканчики на переробку та виготовляє з них блокноти, звичайні зошити й навіть багаторазові зошити (написане у них можна стирати багато разів – і писати знову)».

Для роздумів

У «Книжці про сміття» авторка розповідає багато класних речей, які допоможуть нам розвинути «сміттєву» культуру. Приміром, якщо ви займаєтеся спортом, можете долучитися до фітнес-тренду, який називається плогінг. Його засновники пропонують поєднувати біг із підбиранням сміття, яке з тих чи інших причин не донесли до сміттєвих баків байдужі люди.

Також у своїй книзі Галина Ткачук розповідає про те, як правильно сортувати пластик, чому варто відмовитися від пластикових трубочок та фастфуду, як позбуватися відходів за допомогою хробаків і т. д.

Ця книжка не відповість на всі запитання дорослих і не полегшить їхню долю, але, ймовірно, приверне увагу дітей до «сміттєвої» проблеми. Вони мають знати і розуміти, що від кожного з нас залежить майбутнє України і планети.