Я дивлюся на своє тіло.

Воно видається мені таким неідеальним. Занадто м’яким і об’ємним.

Я гортаю глянцевий журнал. Там пишуть, що вуста мають бути чуттєвими, а стегна безцелюлітними.

У дівчинки на картинці видно ребра. Якщо уважно придивитися до зображення, їх можна порахувати.

Я шукаю свої ребра, не без зусиль намацую їх, піднявши сорочку, аби переконатися, що вони в мене є.

Мій погляд падає на округлий животик, який я ненавиджу.

Щоранку я стою в планці, але щодня під час обіду не можу відмовити собі у зайвому печиві.

Кажуть, коли хочеш їсти, треба пити. Я так не вмію. Коли хочеться їсти, я їм. Коли хочеться пити, п’ю.

Я маю відносно широкі стегна, вкриті целюлітом. Тому навіть влітку я ношу довгу сукню чи штани, аби не травмувати себе випадково спійманим відбитком у дзеркалі. Та й іншим психологічні травми ні до чого.

Бувають дні, коли я люблю свої стегна, ноги і живіт. Мені здається, що я нормальна жінка. Можливо, навіть трішки красива.

Але потім я виходжу на вулицю, бачу тонконогих дівчат мого віку в коротких шортах, і розумію, що моє тіло неідеальне.

Подруга каже, що в мене слабка сила волі: «Ти ж можеш скорити кількість спожитого. Спочатку буде нелегко, але потім ти звикнеш». Це правда. Якщо скоротити кількість спожитого, за декілька тижнів мій округлий животик зникне. І тоді я не думатиму про целюліт, бо думатиму про їжу.

Чесно кажучи, це все так складно, що в мене закипає мозок.

Більшість моїх подруг «сидять на дієті», практикують інтервальне голодування, обмотують ноги харчовою плівкою. Мені здається, що і я маю страждати, але й тут я пасу задніх.

Я дивлюся на своє тіло…

Воно видається мені таким неідеальним.

Я не можу нічого з цим вдіяти. А можливо, навіть не хочу. А інші не хочуть мене розуміти, бо ж красиве тіло – це тонка талія і злегка округлі стегна без проявів целюліту.

Я згортаю глянцевий журнал із красивими дівчатами.

Дивлюся на своє тіло. Так, я не модель. Тому, власне, я не повинна знущатися зі свого тіла – мені за це не заплатять. І на обкладинці модного глянцю я теж не красуватимуся.

Я робитиму планку щодня, запишуся на йогу або пілатес, але не для того, аби виснажити своє тіло, ставши напівпрозорою жінкою. Я хочу полюбити своє тіло.
Хочу закохатися в себе так сильно, як я закохалася в образ красивої дівчинки на обкладинці модного глянцю.
А чого хочеш ти?


Лара Щира

©


Прокоментувати

Увійти за допомогою

Коментрар успішно доданий!

Коментарі


В соціальних мережах

Рубрики

1

Рукописи не горять

Статті про книги

2

LifeStyle

Статті про життя

3

Дорогою ціною

Статті про відомих людей

4

Цитатник

Цитати з книг

5

Тіло&душа

Статті про здоров'я та психологію

6

Кімната роздумів

Думки людей про різні проблеми й на різні теми

Фоторепортаж

Цікаво

Зоя Казанжи "Щось таке як любов"

Ти можеш бути такою, якою заманеться…


Листи Василя Симоненка до дружини

Листи українського поета Василя Симоненка до дружини Люсі.


Карен М. Мак-Манус «Брехун серед нас»: коли брехня може зламати долю

«Мене долають сумніви. Зараз я готовий зробити практично будь-що, тільки б вибратися з власної голови».


Вода перед сном: чому не варто пити?

Вода - речовина, яка вкрай необхідна кожній людині. Але, як виявляється, пити її можна не завжди. Адже тоді її корисні властивості перетворюються на шкідливі.


Тоніно Ґверра "Сад забутих плодів"

Тоніно Ґверра, авторо новел, де поєдналися глибина й лаконічність східної притчі з несподіваністю європейського сюрреалізму. Блискучий і самобутній художник, який змінював світ і людей навколо себе.

Підписатися

Будьте в курсі нового матеріалу та інших оновлень на сайті!

Ви успішно підписались на оновлення!

uptime