Таіс Золотковська «Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки»

«Письменник підживлюється враженнями й картоплею фрі».

Мрієте стати письменником, але не знаєте з чого почати? Два роки пишете роман, намагаючись збагнути, що ж урешті-решт робити з головною героїнею – убити чи зробити дружиною мільярдера-збоченця? Таіс Золотковська сказала б: «Починайте писати прямо зараз, а героїню убийте і перестаньте ґвалтувати себе ваганнями». А от із чого почати й чому необхідно зважитися на вбивство, Таіс детально пояснює в авторській книзі «Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки».

Про початок і деталі

Таіс Золотковська радить починати з простих тем, наприклад, із дитинства. Змалюйте перший візит до моря, смак першого вишневого пирога, перший літній дощ тощо. Не вигадуйте невигадане, щоб одразу не загнати себе у глухий кут.

«Опишіть перший спогад. Дитячу ванночку, у якій вас купали. Якою була температура води? Згадайте обличчя матусі. Вона усміхалася чи супилась? І де в той час був батько?».

Пишучи, будьте відвертими з уявним читачем, не забувайте про деталі й дихання. Адже деталі створюють атмосферу реальності, а правильне дихання налаштовує на спокійну і плідну працю.

«Випряміть спину й замість знака запитання відчуйте, як радісним знаком оклику вирує довкола новий день. Ми розпочинаємо.

Слухайте дихання і думки. Ідеї прийдуть під час писання».

Якщо ви не хочете описувати дитячі спогади, оберіть будь-яку іншу тему. Головна умова – ви повинні бути «в темі», розуміти про що пишете. Читач дійде до фіналу, якщо ви знатимете більше, аніж він.

Порада від письменниці: складіть перелік добре відомих вам тем і вперед. Виписуйтесь!

Про ідеальних персонажів, сюжет і страх

Визначившись із темою свого оповідання (повісті, роману), розпочинайте виліплювати персонажів. Не бійтеся змальовувати їх сміливими, дурненькими, забудькуватими тощо, адже «письменство – це гра, ви можете робити все, що заманеться».

Для того, щоб ваші персонажі були повнокровними й цікавими, спостерігайте за реальними людьми. Вам знадобляться усі можливі деталі: стиль одягу, колір волосся, розріз очей, постава, хода, тембр голосу тощо. Лише так ви навчитеся оживляти героїв своїх майбутніх книг.

Таіс Золотковська радить одразу створювати цілісну картинку кожного окремо взятого літературного персонажа. Це допоможе позбутися книголяпів. Ви ж не хочете, щоб у відважного лицаря на початку роману були блакитні очі, а у фіналі – зелені?

Звісно ж, особливу увагу необхідно приділяти сюжетній лінії. Але не забувайте, що вона може видозмінюватися. Це нормально.

І ще один важливий момент. Гоніть страх геть, якщо наважилися писати! Станьте супергероєм, (читай розділ «Увага! Секрети подолання страху!»), але пам’ятайте про дихання.

Порада від письменниці: гуляйте/ подорожуйте із записником і ручкою. Не покладайтеся на хорошу пам'ять, зберігайте емоції на папері.

«Зробіть це просто зараз. Запишіть свої думки. Враження про сьогоднішній день. Вони унікальні, вони не повторяться. І навіть завтра, згадуючи сьогоднішній день, ви легко повернетеся до дівчини з очима тюленя, тобто лані!».

Про творчу кризу

Створення навіть невеликого оповідання – це кропітка й виснажлива праця. А що вже там казати про роман чи повість. Саме тому ви не застраховані від депресивного настрою і творчих криз. Що ж робити, якщо у вас закінчилися ідеї й слова? Або ви ніяк не вирішите, що робити з головною героїнею – убити чи зробити дружиною мільярдера-збоченця? Відпочиньте!

Випийте чашку кави або келих вина у затишному кафе, прогуляйтеся незнайомою місциною, потанцюйте, перегляньте улюблений фільм, поласуйте чорним шоколадом тощо.

Також Таіс Золотковська радить у періоди короткотривалих криз подумки працювати над удосконаленням свого тексту: переосмисліть сюжет роману (оповідання чи що ви там пишете), проаналізуйте мотивацію головного героя. І врешті-решт убийте головну героїню. Чому? Бо інакше вона уб’є ваш час і бажання щось робити.

«Якщо дійняв один із головних героїв і тримає вас за руки, доки намагаєтеся писати, теж не майте до нього жодного жалю й співчуття. Урешті-решт рушниця мусить вистрілити».

Порада від авторки: не відпочивайте занадто довго, бо звикнете до стану «нічогонеробіння». А текст сам себе не напише.

Замість висновків

Вочевидь, у вас залишилося ще чимало запитань: як структурувати текст, чи можна написати книгу за 30 днів, що таке фрирайтинг, із яких частин має складатися ідеальна літературна історія, що таке мапа думок, як реагувати на критику? Відповіді на ці та інші важливі запитання є у книзі «Пиши».

Однак не сподівайтеся, що ви обмежитеся лише читанням. Авторка підготувала для вас низку творчих завдань, котрі вам доведеться виконати. Звісно, якщо ви хочете стати добропорядним письменником. А ви ж хочете?