Якими можуть бути інші світи: 4 книги наукової фантастики

За останні кілька років наукова фантастика здобула чимало нових прихильників. Частково це можна пояснити інтересом людей до технологій та популяризацією футурології. До того ж кіностудії та телеканали зараз все частіше екранізують твори цього напряму, а саме – анутиутопії й постапокаліпсис. Далі на прикладі чотирьох книг розберемося з тим, якою ж є сучасна наукова фантастика.

Стівен Кінг «Під куполом»

Невелике провінційне місто Честерз-Мілл накриває дивний купол. Явище, яке неможливо пояснити, за кілька хвилин відрізає місцевих мешканців від цілого світу. Ззовні ніхто не може пояснити природу купола і причини його появи. Увесь світ спостерігає за маленьким провінційним містечком. Купол неможливо ні перелетіти, ні підірвати.

У Честерз-Мілл, як і в інших містах, є влада, поліція й свої порядки. Однак ситуація в місті погіршується із кожним днем. У людей закінчуються їжа, ліки і все необхідне. На місцевих мешканців чекають серйозні випробування, які не кожен із них витримає.

Роман «Під куполом» захоплює з перших сторінок. Події в Честерз-Мілл розгортаються доволі швидко, що не характерно для Кінга. Роман сподобається людям, які полюбляють твори про замкнутий простір або відрізану від світу місцевість.

«Під куполом» – вдалий дебют Короля жахів у науковій фантастиці. Проблема з куполом поступово відходить на другий план. Значно цікавіше стає читати про життя міста, яке опинилося сам на сам зі своїми проблемами. Роман так затягує, що кількість його сторінок (більше тисячі), поступово перестає лякати.

Цим твором Кінг зачепив одразу декілька важливих тем. Перша – взаємодія групи людей у стресовій ситуації. Спершу все відбувається прогнозовано – люди починають сваритися одне з одним, б’ються за їжу тощо. Та з часом вони починають розуміти, що у всіх них є спільна проблема, для вирішення якої їм потрібно триматися разом.

Друга тема – саме життя. Прочитавши роман до кінця, люди повинні задуматися над тим, як ми живемо. Купол в Честерз-Мілл не міг взятися нізвідки. Значить, хтось хоче показати усьому світу на прикладі одної ситуації, що нам завжди треба зберігати в собі людяність, любов до ближнього і до планети.

Джерело фото: www.mercurynews.com

Ярослав Мельник «Далекий простір»

Далеке майбутнє. У великому механічному місті живуть сотні тисяч, а може й мільйони людей. Майже всі вони сліпі. Кожна людина з мегаполісу живе у межах свого близького простору, керуючись датчиками і власними інстинктами. Іноді, дуже рідко, хтось може прозріти. Одним із таких щасливчиків став Габр. Та людині, яка половину життя провела із закритими очима, спершу здається, що вона бачить галюцинації.

Місцеві лікарі вважають, що у Габра рідкісне психічне захворювання – синдром далекого простору. Можливо, хлопець і сам би так вважав, якби обставини не довели йому, що він дійсно зрячий. Тепер він може побачити все, але чи справді зір зробить його щасливим – велике питання.

«Далекий простір» – типова антиутопія. Персонажі роману живуть у тоталітарному світі, де за ними цілодобово спостерігають. Це значить, що певна група людей зряча. Але чому тоді всі інші – сліпі? Хтось навмисно засліплює людей від народження, вважаючи, що від цього вони будуть щасливішими. Тоді на що ж може перетворитися наш світ, якого люди воліють не бачити? Подумати над цим можна, прочитавши книгу Ярослава Мельника.

Роман сподобається поціновувачам антиутопії, похмурих локацій і бойової фантастики. Окремих читачів можуть відштовхнути філософські відсилки, яких у творі багатенько. Та заради сюжету їх можна й оминати, адже книга варта того, щоб її дочитати. Недарма «Далекий простір» вивчають учні старших класів у школах.

Цей роман про те, як людина повинна боротися за істину, ризикуючи навіть власним життям. Твір може зробити молодих людей сміливішими, пробудити у них почуття справедливості. Крім того, прочитавши роман, люди зрозуміють, що бути нормальним, зрячим і здоровим, навіть не маючи багатьох матеріальних благ – це вже велике щастя.

Джерело фото: Photoramium.com

Вікторія Авеярд «Багряна королева»

На Землі сталася велика катастрофа. Після цього людям довелося наново відбудовувати цивілізацію. Так у майбутньому з’являється дивний світ із застарілою королівською формою правління та сучасними технологіями. У цьому світі люди діляться за кольором крові на срібних і багряних. Перші мають надприродні здібності, тому вважаються вищою кастою.

Багряні прислуговують срібним, гарують замість них на важких роботах і стають живою мішенню у довгій кровопролитній війні. Та це не може тривати вічно. Рано чи пізно багряні повстануть проти срібних, а їхнім лідером стане звичайна дівчина-підліток. Хоча Мара Барров не зовсім звичайна.

«Багряна королева» – це молодіжний постапокаліпсис. Оскільки роман (як і вся серія із чотирьох книг) орієнтований на підлітків, очікувати від нього грубої наукової фантастики не варто. Місцями книга може здатися зовсім дитячою, але в ній є свої особливості, здатні привернути увагу дорослих.

По-перше, це екшен. Дорослим теж буде цікаво поринути на деякий час у цей чудернацький світ, де люди стріляють вогнем і блискавкою. По-друге, динаміка. Події у романі розгортаються стрімко, що робить його значно цікавішим. Книга також сподобається тим читачам, котрі люблять фантастику чи фентезі, у якій немає страшних створінь, таких, наприклад, як орки.

Дорослі можуть почитати «Багряну королеву» хоча б просто з цікавості. А от для підлітків ця книга прямо зараз буде актуальною. На прикладі Мари Барров вони зрозуміють, що молодь – це та рушійна сила, яка може змінити майбутнє на краще. Світ срібних і багряних дуже схожий на сучасні реалії. Зараз у суспільстві також вирують несправедливість і соціальна нерівність. Людей принижують і вміло маніпулюють ними.

Така на перший погляд дитяча книга допоможе підліткам стати більш свідомими, відповідальними і пильними. Останнє зараз особливо актуально, зважаючи на потоки відкритої інформації, які щодня поглинає молода, ще не остаточно сформована особистість.

Джерело фото: litakcent.com

Стівен Кінг «11/22/63»

Джейк Еппінг – звичайний вчитель англійської мови. Одного разу він помічає, що його товариш різко постарів. Згодом виявляється, що цей чоловік знайшов дорогу в минуле, а саме – в 1958-й рік. Він провів декілька років, подорожуючи в часі. Чоловік хотів дочекатися в минулому до 1963 року, щоб завадити вбивству 35-го президента США Джона Кеннеді. Товариш Джейка серйозно захворів, тому повернувся назад, не виконавши свого завдання. Цю справу він доручає Еппінгу. Вчитель має повернутися в минуле, щоб врятувати Кеннеді і, можливо, змінити хід історії в кращу сторону.

Через три роки після публікації «Під куполом» Кінг видав «11/22/63». Друга науково-фантастична книга в доробку Короля жахів стала набагато популярнішою за першу. Літературні критики вважають «11/22/63» найкращим романом Кінга. Твір, обсягом на 800 сторінок, дійсно вартий уваги. Сама задумка вже притягує читача. Альтернативна історія – це завжди цікаво.

Еппінгу потрібно прожити в минулому п’ять років. За цей час із учителем станеться багато цікавого, захоплюючого й непередбачуваного. За історією Джейка хочеться спостерігати. Роман базується на підготовці Еппінга до дня вбивства Кеннеді, але це не єдина сюжетна лінія. На сторінках книги читачів чекають подорожі в часі, пригоди, бійки, історії кохання, скандали і багато чого іншого. До жанру наукової фантастики у цьому випадку сміливо можна додати альтернативну історію, детектив, трилер і драму.

Часом люди прокручують подумки певні епізоди зі свого життя. Кожен із нас думає, що можна було б зробити щось краще, сказати щось по-іншому. Та чи дійсно це так? У романі «11/22/63» часто повторюється фраза: «минуле здатне опиратися». Ця книга – відповідь людям на запитання типу «а що було б, якби?..».

Твір може навернути людей на роздуми про минуле, теперішнє й майбутнє. Думати про життя буде значно цікавіше в компанії Епінга, разом із яким можна подорожувати в часі. Кінцівка роману може розчарувати багатьох читачів, та зрештою вона є єдино правильною. Все, що відбулося в минулому – це вже історія, яку краще не чіпати.

Джерело фото: www.ivan-malina.ru