Олена Рєзанова «Ніколи-небудь. Як вийти з безвиході і віднайти себе»

«Коли настане час оцінювати головне, ви будете думати не про сукні, гаджети чи відпустку на Майорці а про миті, розділені з дорогими й близькими, про те, чого навчилися, про що дізналися, що передали»

Стабільність і гарантії – це все, що потрібно більшості людей для нормального й спокійного існування. Тому ми так боїмося втратити нудну роботу з хорошою зарплатнею, півжиття мріємо вирватися із «офісного рабства», тішачи себе фразами: «Якби ж у мене були гроші/ час/ наставник». Нам постійно здається, що чогось бракує: як не грошей, то таланту. А насправді? Олена Рєзанова переконана, що нам бракує сміливості й розуміння того, куди рухатися далі.

Відкладене життя: як довго ви готові жити мріями?

Талант і гроші – от що потрібно більшості для повноцінної самореалізації. Але більшість має лише мрії й хиткі плани. Що ж нам заважає їх реалізувати? Страх і невпевненість: «А раптом мені не вдасться», « А може, це не моє»…

Справді, доволі часто чуже життя видається нам казково щасливим і правильним. Адже ми оцінюємо готовий результат, не замислюючись над тим, як довго людина йшла до мети.

Олена Рєзанова попереджає, що ваше уявлення про волю і власну справу можуть не відповідати ідеалізованій дійсності.

«Нарешті створивши жадане щось своє, багато хто не стає щасливішим. Бо «щось своє» за замовчуванням не означає «робота, на яку радісно поспішаєш уранці».

Власна справа забирає у людини час, сили, сон, а інколи й нерви. Так, вона робитиме вас щасливішими, але це не означає, що працювати більше не доведеться. Тож, покидаючи офіс-темницю, пам’ятайте, що ви самі обрали цей шлях.

«Бути найманим працівником чи мати власний бізнес – це лише формат».

Бо все залежить від нашого сприйняття ситуації. Хочете працювати вдома, а не в задушливому офісі (або навпаки)? Працюйте. Все значно простіше, аніж вам здається.

Також авторка справедливо зазначає, що талант – це не гарантія успіху. Не можна покладатися лише не вроджену геніальність. Так само, як і не можна думати, що відсутність таланту позбавляє вас права досягти успіху. Помиляються і талановиті, і не дуже. Тому не бійтеся вивчати те, до чого нібито не маєте здібностей.

«У нас немає «одного» справжнього покликання. Воно не базується на якомусь особливому таланті, тому що ми багатогранні. Воно не виявилося в дитинстві. Ми можемо не впізнати його з першого погляду. І нам може вдатися не відразу».

Як треба: шлях до себе

Інколи нам здається, що наша робота нудна й неважлива. Тоді виникає бажання змінити фах, спробувавши себе у новій ролі. Загалом це хороша ідея, та чи завжди конче необхідно зрікатися всього «старого»? А якщо спробувати «увійти» у свою професію через інші двері? Приміром, можна завести авторський блог, записати цикл відеолекцій, видати книгу тощо. Так, робота приноситиме вам задоволення. Ви будете і відпочивати, і розвиватися, і працювати водночас. Тоді ніякий «професійний вакуум» вам не страшний. 

«Якщо вам цікаво – це потужний потенціал і від початку закладені конкурентні переваги. Це пришвидшить ваше професійне зростання, це не дасть вам зазнати краху у складний період, це осяє ваші очі і зробить вас неймовірно цікавим для людей».

Але що робити, якщо є сміливість, але нема розуміння, чи ваша мрія не «вірусна», чи варта вона всіх можливих жертв? Спробуйте копнути глибше. Мрієте стати письменником? Поспілкуйтеся із тим, хто ним вже став, щоб отримати умовний список переваг і недоліків такої діяльності. А ще відважтеся написати щось самостійно, поспілкуйтеся із видавцями (як варіант). Можливо, для того, аби написати бестселер, вам не доведеться залишати основну роботу.

Порада: протестуйте нову мрію протягом двох тижнів. Для цього необхідно максимально вжитися у роль художника/ письменника/ копірайтера/ кухара тощо. Якщо гарній мрії забракне сенсу, значить треба шукати далі.

Якщо ж ви хочете змінити життя (маєте сміливість), але не уявляєте, як це зробити, вивчайте нові сфери діяльності, цікавтеся всім потроху, щоб знайти своє. Досліджуйте світ очима «незіпсованої» правилами дитини, відкидайте невпевненість і сумніви, і не обмежуйте себе в часі (якщо є така можливість).

«У ситуації, коли робота дістала, а варіантів немає, людині найлегше підхопити вірусну мрію».

Короткі висновки

«Ніколи-небудь. Як вийти з безвиході і віднайти себе» – це чудова книга, яка надихає діяти, ризикувати і змінюватися. Авторка ділиться із читачами своєю історією професійних шукань, дає цікаві й  зрозумілі поради, пропонує виконувати корисні практики або тест-драйви.

Однак, людям, які прочитали не одну хорошу (!) мотиваційну книгу, вона, ймовірно, відкриє небагато нових істин. Проте ми б радили прочитати її «новачкам», які тільки мріють і вагаються, чекаючи ідеального моменту для змін. Вона допоможе вийти із зони комфорту, не наробивши помилок.

_{Деякі поради-настанови:}

• _{не поспішайте відмовлятися від «старих» знань і умінь. Може, їх варто просто оновити?;}
• _{успіх – це не робота без вихідних і відпусток 24/7. Працювати треба багато, але розумно;}
• _{зміни – це відповідальність. Ваша. За ваше життя;}
• _{скромність – це не посередність, амбіції – не вихваляння;}
• _{до великої мети легше йти маленькими кроками. Ставте досяжні цілі, бо слона треба їсти частинами;}
• _{вроджений талант – не гарантія успіху, це додатковий бонус, який можна не використати;}
• _{не бійтеся опинитися «на дні», успіх – це не свято, яке завжди з вами, інколи доводиться терпіти будні;}
• _{самореалізація – не марево на обрії, а процес. Довготривалий.}