Робін Слоун «Цілодобова книгарня містера Пенумбри»

Цілодобова книгарня – особливе місце. Сюди приходять не просто так. Кожен відвідувач – учасник таємного товариства, який намагається розгадати найскладнішу загадку життя. Та поки інші мудрують над тим, як це зробити, звичайний хлопець розставляє всі крапки над "і".

Декілька слів про наратора і сюжет

Із перших сторінок роману перед нами постає першоосібний наратор (розповідач), молодий хлопець на ймення Клей.

«Я загубився поміж затінених книжкових стелажів і ледь не впав із драбини […]. Звуть мене Клей Дженнон, і були в моєму житті такі часи, коли я майже не торкався паперу».

Клей веде нас углиб тексту, випадково отримавши роботу в цілодобовій книгарні.

Дія роману розгортається у теперішньому часі, тому читач не відчуває себе пасивним спостерігачем. Він разом із наратором шукає роботу, гуляє містом, спілкується із відвідувачами цілодобової книгарні і т. д. Виникає так званий «ефект присутності».

«Теленькає дзвоник. Я відкриваю очі від екрана. Дідько. Це не який-небудь заблукалий перехожий, на якого я можу не зважати. Це з клубу: міс Лапін. Вона єдина жінка (наскільки мені відомо), яка бере книжки із «Захмарної колекції», і саме цієї миті вона неквапом заходить до книгарні, притискаючи до себе громіздку сумочку, ніби якийсь щит. У її капелюх устромлено павиче пере».

Ще одна особливість книги – це органічне поєднання історичної правди та вигадки. На її сторінках ми дізнаємося про Альда Мануція, італійського видавця та типографа, який вигадав курсив. А також знайомимося із поняттям «пуансони» (вирізані на сталі форми для кожної букви в алфавіті). Все це відбувається у контексті вигаданої автором розповіді про книжкове товариство Нерозривний корінець та книгу «Хроніки Співочих Драконів».

«Але тепер я, звісно ж, знаю причину – тертій і останній том «Хронік Співочих Драконів» водночас був і книгою життя Кларка Моффата. Усі події в цій частині відбуваються у вежі королеви Дракеніїї, і та вежа – ніби окремий світ…».

Сюжет роману не можна назвати заплутаним, події розгортаються лінійно. А фінал цілком передбачуваний і щасливий: головний герой розгадує головну загадку товариства Нерозривний корінець.

"Боротьба" людського розуму і технологій

Попри те, що роман називається «Цілодобова книгарня містера Пенумбри», мова у ньому йде не лише про книги, а й про новітні технології. Клей – програміст-початківець, його дівчина – працівник у Google, а найліпший друг – засновник власної компанії. Чи не в кожному розділі книги є згадка або про комп’ютер, або про мову програмування, або про онйлан-карту. І недарма.

Головна інтрига роману зосереджена навколо книги, яку написав Альд Мануцій, а зашифрував Ґріффо Ґеррітсзон, його учень. Щоб зрозуміти суть послання, текст потрібно «розкодувати». Впоратися із цим завданням можуть лише сучасні програми.

Так думає Клей, його подруга Кет і навіть містер Пенумбра, який почитує книги з електронки, а в робочому кабінеті тримає старі комп’ютери. Так думає і читач, який дізнається зі сторінок роману про могутність "гуглівців", і про те, як довго члени Нерозривного корінця намагалися знайти ключ від загадки.

Однак техніка їх підводить. Тоді на допомогу приходить звичайна людська уважність, дві пари рук і книга.

«Мені просто треба було послухати, і я все збагнув» (Клей).

Замість висновків

«Цілодобова книгарня містера Пенумбри» – щира фентезійна книга, яка доводить нам, що «Усі таємниці світу, які варті розгадування, ховаються в нас під носом». А безсмертя – це не завжди вічне фізичне існування.

І ще одне. Не варто завжди покладатися лише на техніку. Інколи вона не здатна вийти за межі установлених програмою рамок. А от людині під силу абсолютно все.

Цікаві факти:

• Книга «Цілодобова книгарня містера Пенумбри» («Mr. Penumbra's 24-Hour Bookstore») – дебютний роман Робіна Слоуна. Книга вийшла друком 2012 року;
• Роман став бестселером New York Times та увійшов у список бестселерів NPR Hardcover Fiction;
• Американська обкладинка «Цілодобової книгарні…» світиться  в темряві. Розробив її дизайнер Родріго Корал.

Джерело фото: Друг читача