Статті про книги

Усі ми – маленькі пазли однієї великої картини під назвою «життя». У нас різні долі й вподобання, але нас є щось таке, що робить нас схожими один на одного – бажання бути щасливим, коханим, потрібним, почутим.

Автор: Анна Гавальда, французька письменниця та журналіст

Рік видання: 1999

Жанр: розповіді (новели)

Особливість: книга перекладена 36 мовами світу

Що потрібно людині для щастя? «Кожній щось різне», - скажете ви. І будете однозначно праві. Але якщо я скажу, що всі відчувають потребу у коханні? Ви погодитеся? Звісно, не всі, але більшість точно. Ми завжди живемо в очікуванні дива, в очікуванні поцілунків і гармонійних стосунків. Це не життєва необхідність, без цих «речей» можна прожити дуже навіть насичене життя, але все рівно, думки про красиве і бажано взаємне кохання тривожать наше серце.

«Я побачив, як ви віддаляєтеся, і сказав собі: от жінка, яку я зустрів на вулиці, я всміхнувся їй, вона всміхнулася мені, невже ми втратимо одне одного, ледве перетнувшись? Це було б дурістю, більш того – абсурдом».

У більшості зі своїх 12 новел Анна Гавальда зупиняється саме на цій вічній темі. Письменниця розповідає нам про нещасливе кохання молодої пари, яка не зуміла зберегти стосунки, проживши все життя не з тими і не так. А в іншій історії ми знайомимося із продавцем із магазину, який 5 місяців закоханий у дівчину, але не наважуються зробити перший крок. А перегорнувши ще декілька сторінок книги, ми співчуваємо згвалтованій дівчині, яка працює ветеринаром…

Однак Гавальда не обмежується лише темою кохання: пошук людиною свого призначення, уміння бути сильнішим за власні негаразди заради щастя інших людей, пора бурхливої юності, яка супроводжується бажанням стати секс-гуру,  сімейні стосунки. Та й це не ввесь список. Загалом не можна сказати, що якась окрема розповідь замикається навколо однієї проблеми. Зазвичай у одному тексті гармонійно перетинаються декілька вічних тем: кохання, вірність, чесність із собою і людьми тощо.

Кожна історія – це вибух емоцій жінки або чоловіка. Часто ми навіть не знаємо імені героя чи героїні, письменниця «позначає» їх займенниками або займенниками з іменниками: «він», «вона», «цей чоловік», «ця жінка», але таке розрізнення зовсім не заважає пізнати душу героя, зрозуміти його настрій, наскрізь пронизаний духом Парижа. Забарвлення розповідей повністю залежить від настрою героїв, які ведуть нас у свій маленький приватний світ.

«Вона плаче, і на це є стільки причин, вона не хоче думати про все. Їй пригадалося ціле її життя. Щоб якось виправдатися, вона каже собі, що плаче, бо просто отримує від цього задоволення, і все».

Варто також відзначити, що у розповідях побіжно присутні описи природи, нічого міста, архітектури.

Усі розповіді читають на одному диханні. Деякі з них закінчуються «хеппі ендом», декотрі мають відкритий фінал, і змушують читача додумувати закінчення історії самотужки. Однак кожна з них приводить нас до певних висновків: не варто вважати себе невдахою, якщо тобі тільки 20 років; не можна ігнорувати кохання, навіть якщо воно миттєве і незаплановане; немає значення, як виглядає обраниця чи обранець серця, адже люблять не за вроду; особисте горе мусить бути особистим, навіть якщо болить дуже сильно.

 

Примітка: герої історії – вигадані персонажі.


Прокоментувати

Увійти за допомогою

Коментрар успішно доданий!

Коментарі


В соціальних мережах

Рубрики

1

Рукописи не горять

Статті про книги

2

LifeStyle

Статті про життя

3

Дорогою ціною

Статті про відомих людей

4

Цитатник

Цитати з книг

5

Тіло&душа

Статті про здоров'я та психологію

6

Кімната роздумів

Думки людей про різні проблеми й на різні теми

Фоторепортаж

Цікаво

Таня Малярчук "Забуття"

10 цитат, які познайомлять вас із унікальною людиною - українським поляком В"ячеславом Липинським.


Метт Хейґ "Як зупинити час"

Той, хто боїться страждань, уже страждає від своїх страхів.


Рей Бредбері "451 градус по Фаренгейту"

Цитати із книги, яка страшенно нагадує сьогодення, - еру мобільних технологій, інтернету й телебачення. Еру, яка "поглинає" нас, не залишаючи подеколи часу на книги.


Джонатан Сафран Фоєр «Страшенно голосно і неймовірно близько»

Історія, яка вчить цінувати рідних, адже коли б вони не померли, у нас завжди є що їм сказати...


З Новим 2017 роком!

Вітання від команди jcrocus

Підписатися

Будьте в курсі нового матеріалу та інших оновлень на сайті!

Ви успішно підписались на оновлення!

uptime