Статті про книги

Життя окремо взятої жінки "будується" навколо якоїсь історії. Найчастіше – історії про кохання. Чому саме про кохання? Бо лише кохання здатне убити людину й воскресити, змусити її  зневіритися й відшукати сенс свого життя… А ті, хто колись зробили нам боляче, зазвичай тішили і «солодкими» митями. Власне, із цих яскравих і похмурих моментів і складається мозаїка жіночого життя.

Автор: Тамріко Шолі (українська пиьсменниця, журналістка)

Рік виходу: 2014

«Складні» історії простих жінок

Героїні книги «Внутри женщины» - звичайні жінки, яких ми щодня зустрічаємо, йдучи вулицею. Вони не носять спеціальний одяг і не мають унікальних міток. Вони просто живуть, ходять на роботу (або не ходять), мріють про відпочинок і спокій. Але у кожної із них, у маленькій дамській сумочці, «лежить» трагічно-солодка історія кохання, приватна драма життя. Ці історії вони розповідають Тамріко Шолі  [українська письменниця із грузинським корінням], яка слухаючи їх, намагається зрозуміти себе.

Однак відразу варто зауважити, що є у книзі й історії, які майже не мають ніякого відношення до кохання. У них мова йде про любов до життя, дітей і навіть про "ненависть" до шлюбу тощо.

Але ми зараз повертаємось до теми жіночого кохання. Героїні Тамріко – надзвичайно різні. У них немає нічого спільного (майже нічого), окрім одного – почуттів. Надзвичайно сильних і непідробних.

 

Мне было 18 лет, когда мной увлекся 58-летний профессор. Он был высокий, с сединой и в синем пиджаке. Он рассказывал мне интересные истории и делал небанальные комплименты. Они звучали для меня так по-старинному, что ли. И прикасался он ко мне всего несколько раз – когда подавал руку, чтобы я вышла из машины. Мне все хотелось назвать его Есениным.

 

«О Боже, яка гидота. Як може бути щось спільне між цими людьми?», - подумаєте ви. Прикро усвідомлювати, але так подумає більшість. Наше суспільство не звикло адекватно сприймати щось «нетрадиційне», а все тому, що ми просто не вміємо поважати вибір інших. А як щодо наркоманів, дівчат-утриманок, проституток? Та ж сама історія. Але авторка показує нам, що усі ці жінки  «особливої категорії» – розумні, виховані і навіть мають вищу освіту. Просто вони обрали шлях, дещо відмінний від того, який обирає більшість із нас.

Чому жінка залишає чоловіка після 10 років щасливого шлюбу, чому юна студентка «продає» кохання одруженим багатіям, чому 13-літня дівчинка підсідає на наркотики? Ми ніколи не думаємо, чому ж насправді. Ми завжди знаємо відповідь наперед, ми поспішаємо осудити, оцінити, висміяти. І навіть тоді, коли ніби намагаємося зрозуміти причину тієї чи іншої життєвої драми, поставивши декілька примітивних запитань.

  

Люди ведь не умеют разговаривать. Они отвечают вопросом на вопрос, уходят от изначальной сути, настаивают на своем, шутят не к месту или слишком серьезничают. Если бы люди умели разговаривать, можно было бы столько всего обсудить. Но вместо этого мы кидаемся словами, словно камнями, оставляя на теле друг друга синяки. Кто сильнее ударит, тот и выиграл.

Чого хоче жінка?

Це дуже складне запитання, на яке намагаються знайти відповідь героїні книги. Але якщо розібратися, то у кожної представниці жіночої статі ці бажання різні й чимось схожі: бути коханою, бути почутою, бути потрібною. Жінці потрібно, щоб біля неї був справжній чоловік. І немає значення скільки йому років, бо трапляється, що 24-річний юнак може бути більш відповідальним і серйознішим, ніж 40-річний. 

Усі жінки, не дивлячись на вік і статус, хочуть бачити поряд вірних чоловіків, романтичних, здатних на подвиг. Це, звісно, набір банальних «хотінь», але хіба це не так? Якби чоловіки трохи більше прислухалися й придивлялися до своїх жінок, то, можливо, вони б не так часто й довго страждали? І можливо, було би менше нещасливих шлюбів чи подружніх зрад, про які розповідає авторці героїня історії "Кар"єристка".  

 

- Они сразу предлагают постель.

- Точно. Все ласки и все поцелуи от них можно получить только там. В то время, когда мы помним только те прикосновения, которые случились вне постели. Мне кажется, мы совсем перестали быть тактильными.

Трогать любимого человека – это все равно, что прикасаться к самому себе. Вроде бы чужая кожа, а приятно – тебе. На кончиках пальцев хранится все, что хотят сказать глаза.

 

Книга «Внутри женщины» - дуже глибока й повчальна, вона оскаржує багато застарілих уявлень про кохання, стосунки й щастя і «пояснює», що у палиці –  все-таки два кінці. З уст героїнь злітають мудрі істини, які необхідно взяти до уваги як чоловікам, так і жінкам. Адже чоловікам не завадить бути більш уважними й рішучими, а жінкам – більш ніжними й відвертими.

 

Любовь – не концепция. Любовь – это способ жизни. И сегодня, в мире неискренности и материализма, меня восхищают только те люди, которые умеют любить и тем самым не дают захлебнуться в грязи мне.


Прокоментувати

Увійти за допомогою

Коментрар успішно доданий!

Коментарі


В соціальних мережах

Рубрики

1

Рукописи не горять

Статті про книги

2

LifeStyle

Статті про життя

3

Дорогою ціною

Статті про відомих людей

4

Цитатник

Цитати з книг

5

Арт-простір

Фото та малюнки

6

Тіло&душа

Статті про здоров'я та психологію

7

Кімната роздумів

Думки людей про різні проблеми й на різні теми

Фоторепортаж

Цікаво

Василь Карп’юк «Ще літо, але вже все зрозуміло» - книга не для всіх

Книга, яка порушує багато питань. Питань побутових і вічних.


Чоловік + жінка = все

Кохання - єдине, що справді керує життям



Гальфдан В. Фрайгов «Любий Ґабріелю»

Книга про любов, що зцілює...


Ерін Морґенштерн «Нічний цирк»

"Люди бачать те, що хочуть бачити. А найчастіше те, що їм кажуть, наче вони бачать".

Підписатися

Будьте в курсі нового матеріалу та інших оновлень на сайті!

Ви успішно підписались на оновлення!

uptime