Поступальний розвиток неможливий без винахідництва. Це найважливіший плід його творчої думки, найвища мета якого – цілковите панування розуму над матеріальним світом, використання сил природи для людських потреб. Саме в цьому полягає непросте завдання винахідника, який часто стикається з нерозумінням і недооцінкою. Одначе їх з лишком покриває радість застосовувати свої здібності та усвідомлювати, що належиш до винятково привілейованого класу, без якого рід людський уже давно був би знищений в запеклій боротьбі з безжальними стихіями.

 

Наші перші прагнення ґрунтуються лише на інстинктах, на живій і нестримній уяві. Коли ми дорослішаємо, глузд бере гору, й ми стаємо дедалі скрупульозніші й виваженіші. Але ці ранні поривання, хоч і не відразу дають плоди, та мають велике значення й навіть можуть окреслити нашу долю. І справді, тепер я відчуваю, що якби зрозумів ці пориви й плекав їх, замість придушувати, то значно примножив би той спадок, який залишив світові. Але я усвідомив себе винахідником, коли змужнів.

 

Тиск, який чинить зайнятість і безперервний потік вражень, що переповнюють нашу свідомість, надходячи через усі канали пізнання, роблять сучасне життя ризикованим у багатьох аспектах. Більшість людей так заглиблені у споглядання довколишнього світу, що зовсім не помічають того, що відбувається всередині нас самих. У передчасній смерті мільйонів можна передовсім простежити цю причину.

 

За нинішніх умов життя нам потрібні стимулятори, щоб досягти найвищих результатів у роботі, але ми мусимо також бути поміркованими та в усьому контролювати свої апетит й нахили.

 

Діяльність винахідника за своєю суттю спрямована на порятунок людей. Підкорює він сили природи, удосконалює чи створює нові вигоди та зручності – він підвищує безпеку нашого існування. Також винахідник краще за звичайних людей уміє захистити себе в небезпеці, бо спостережливий і тямовитий.

 

Наші тіла – такі складні структури, наші рухи такі численні й продумані, а вплив зовнішніх подразників на наші органи чуттів настільки тонкий та невловний, що звичайній людині важко осягнути цей факт.

 

Релігійні догми більше не сприймають у їхньому ортодоксальному значенні, але кожна людина тримається за віру в якусь вищу силу. Нам усім потрібен ідеал, щоб керувати своєю поведінкою й забезпечувати відчуття задоволення, і не важливо, чи буде це одне з віросповідань, мистецтво, наука чи будь-що інше, головне, щоб він виконував функції дематеріалізаційної сили. Для мирного існування людства в цілому необхідно, щоб переважала одна спільна концепція.

 

Воєн неможливо буде уникнути, доки не зникне фізична причина їхнього повторення, а нею є, кінець кінцем, величезний обшир нашої планети. Лише шляхом нівелювання дистанцій в усіх сенсах: поширення інформації, транспортування пасажирів і товарів та передавання енергії, колись будуть створені умови, що забезпечуватимуть сталі дружні стосунки.

 

Головне фото:  Видавництво Старого Лева


Прокоментувати

Увійти за допомогою

Коментрар успішно доданий!

Коментарі


В соціальних мережах

Рубрики

1

Рукописи не горять

Статті про книги

2

LifeStyle

Статті про життя

3

Дорогою ціною

Статті про відомих людей

4

Цитатник

Цитати з книг

5

Тіло&душа

Статті про здоров'я та психологію

6

Кімната роздумів

Думки людей про різні проблеми й на різні теми

Фоторепортаж

Цікаво


Джек Лондон «Мартін Іден»

Цитати про освіту, красу і кохання


На карантині: про статеве життя та вагітність

Усе, що вам потрібно знати про секс та вагітність на карантині.


Меланхолійно-джазова історія про осінь

А ви знаєте, чому плаче осінь?


Урсула Познанскі «Ереб»: грань між віртуальним та реальним світом

«Я відмовляюся визнавати реальність. Я не хочу приймати участі в тому, що відбувається навколо. Я віддаюся бажанню тікати від світу».

Підписатися

Будьте в курсі нового матеріалу та інших оновлень на сайті!

Ви успішно підписались на оновлення!

uptime