Боріс Джонсон «Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію»: найцікавіші факти із життя

Вінстон Черчилль – це один із найвизначніших лідерів XX ст., ексцентричний геній, незрівнянний стратег, талановитий оратор та безстрашний воїн.

Сучасники оцінюють його діяльність неоднозначно. Хтось називає його пророком, а хтось – критикує за страшні помилки минулого. Однак ані перші, ані другі не можуть заперечити, що Черчилль – людина світового масштабу, велич якої неможливо спростувати. 

Якщо так сталося, що ви знаєте про Черчилля небагато, пропонуємо вам ознайомитися із деякими фактами з його життя та діяльності. Їх зібрав та переповів у своїй книзі «Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію» британський політик Боріс Джонсон.

Черчилль не закінчив університет і не дуже петрав у математиці.

Він спалював близько трьох тисяч сигар щороку, 250 тисяч – за все життя.

У 25 років хлопець написав 5 книг і безліч статей, став членом парламенту і був репортером у численних воєнних кампаніях.

Його надруковані промови охоплюють 18 томів і 8700 сторінок. Листи й записки – 1 млн документів (2500 коробок).

Черчилль міг виголошувати промову протягом трьох-чотирьох годин поспіль, лише зрідка поглядаючи у текст промови.

За життя політик прочитав понад 5 тисяч книг, читаючи одразу декілька книг. Також він знав багато поетичних творів, які залюбки декламував за нагоди.

Вінстон захоплювався художнім мистецтвом, надаючи перевагу яскравим та соковитим кольорам. Усього створив 539 робіт.

Готуючи свої промови, Черчилль любив вигадувати цікаві хіазми (перехресна зміна словесного порядку двох зв’язаних між собою частин вислову):

«Я готовий зустрітися зі своїм Творцем, але ще питання, чи мій Творець готовий до тяжкого випробування зустріччю зі мною»; «Ми творим форму нашим домівкам, а згодом наші домівки творять форму нам»; «Я взяв від алкоголю більше, ніж алкоголь взяв від мене».

Він щиро вірив у "капіталізм із людським обличчям, або у співчутливий консерватизм". Виступав за чесний поділ благ між багатими та бідними, створював біржі праці для безробітних.

«Капіталістична система є фундаментом цивілізації і єдиним засобом, який здатен забезпечити численне сучасне населення життєво необхідними предметами».

Після поразки Німеччини у Другій світовій війні Черчилль відмовився помститися німцям, хоча з великим презирством ставився до нацистського руху.

Черчиль вважав, що нації потрібно проявляти: «у війні – рішучість, у поразці – виклик, у перемозі – великодушність, у мирі – добру волю».

Політик відкрито засуджував політику більшовизму: «Величезними територіями цивілізація повністю винищується, поки більшовики, як зграї злісних бабуїнів, скачуть і пританцьовують поміж руїн міст та трупів своїх жертв».

Вінстон брав участь у розв’язанні єврейської проблеми – переселення євреїв до Палестини. Черчилль бачив євреїв та арабів людьми, які живуть пліч-о-пліч, однак його сподівання не виправдалися.

Деякий час Черчилль відмовлявся визнавати рівність чоловіків і жінок, однак згодом вимагав надати жінкам право здобувати освіту у коледжі Черчилля. 1955-го заявив про необхідність рівної оплати праці для жінок у галузі освіти, громадської служби та місцевого самоврядування.

«Коли я замислююся над тим, що жінки зробили для війни, я відчуваю певність – вони заслуговують на рівноправне ставлення до себе».

Цитати Черчилля:

 

«Механізми – рятують життя. Міць машин є чудовим замінником моці людини. Розум зменшує втрати крові. Винаходи розріджують кровопролиття».

 

«Розумієте, я не терплю вкладатися спати вночі, відчуваючи, що не зробив за день нічого корисного. Це те саме відчуття, коли лягаєш у ліжко, не почистивши зуби».

 

«Політикові необхідна здатність передбачати, що відбуватиметься завтра, наступного тижня, місяця, року. А на додачу й уміння пояснити опісля, чому так не сталося».

 

«Моя ненависть померла із їх капітуляцією. Мене неабияк схвилював та зворушив їх убогий змучений вигляд і до ниток зношений одяг».