Люди в ізоляції: 4 книги для читання на карантині

Карантин став одною з головних тем останніх кількох тижнів. Майже в кожній країні світу введено режим самоізоляції для більшості людей, щоб зупинити пандемію коронавірусу. Звичне життя стало на паузу, але в цьому є і позитивні моменти. Наприклад, з’явилося більше часу на читання.

У художній літературі є багато прикладів того, як люди діють і живуть у випадку ізоляції. Зазвичай у подібних романах відкриваються темні сторони персонажів. Однак є і такі твори, в яких люди стають героями, не дивлячись на складні життєві ситуації. Далі розглянемо 4 книги, які чимось схожі на сучасні реалії. В період карантину вони будуть особливо актуальними.

Стівен Кінг «Під куполом»

Одного разу маленьке містечко Честер Мілл в штаті Мейн накрив невидимий купол. Прозору оболонку неможливо дослідити, адже її ніхто не бачить. Купол не можна знищити. Кілька тисяч людей опинилися замкнутими у своєму місті. Запасів води, їжі та ліків на якийсь час вистачить, але що буде потім – ніхто не знає.

«Під куполом» – книга, в якій ідеально змальоване життя ізольованого міста. Спочатку все йде добре: люди жартують, підтримують одне одного, працюють і навіть закохуються. Однак із плином часу все змінюється. Чим довше люди живуть під куполом, тим яскравіше відкриваються їхні приховані риси. Одні стають героями, інші – злочинцями, готовими на все заради виживання.

В період карантину ця книга буде актуальною. У ній яскраво змальовані ситуації, на яких люди багато чому зможуть навчитися. Насамперед – думати не тільки про себе в складних життєвих ситуаціях. Адже тільки спільними зусиллями люди зможуть вистояти в боротьбі з серйозними проблемами, не занапастивши світ.

Джеймс Дешнер серія «Той, що біжить лабіринтом»

Томас отямився у ліфті, не пам’ятаючи нічого, крім свого імені. Підйомник доставив головного героя у дивне місце, в якому живуть лише хлопці. Усі вони приблизно одного віку і нічого не пам’ятають. Їхнє поселення оточене високими стінами з лабіринтом. Єдиний спосіб вийти на свободу – пройти через десятки хитросплетених бетонних коридорів. Однак хлопці роками не можуть перемогти лабіринт. Чи зможе Томас?

Серія «Той, що біжить лабіринтом» – хітовий постапокаліпсис, популярний серед підлітків. Автор захоплююче описав життя молодих людей у складних умовах, їхню боротьбу за свободу і майбутнє. Однак суть усієї книжкової серії лежить ще глибше. ЇЇ ідея – показати молоді, що спосіб «кожен сам за себе» не діє в сучасних реаліях.

Група підлітків опинилася в ізоляції від усього світу. В цій суто чоловічій общині жити нелегко, але в них немає іншого виходу, окрім як згуртуватися. Молодим людям важливо зрозуміти те, що не допомагаючи ближнім, їм теж не варто сподіватися на чиюсь поміч.

Джон Віндем «День триффідів»

Тривалий час люди штучно розводили триффідів. Це – хижі рослини, здатні самостійно рухатися, чути і навіть мислити. Люди добували з триффідів цінні речовини, які вони виробляють. Одного разу відбувся дивний зорепад, внаслідок якого різні системи повиходили з ладу. Найгірше те, що більша частина людства втратила зір, а хижі рослини, скориставшись нагодою, вирвалися на свободу.

«День триффідів» вважається одним із найкращих науково-фантастичних творів. Автор чудово описав атмосферу життя у світі, в якому одні люди мають значну перевагу над іншими. В нашому випадку – це зір. Зрячі люди мають набагато більше шансів вижити. Але їх мало. Як бути з тими, хто не може бачити? Сліпі стануть легкою здобиччю для триффідів.

Кожен зрячий може сам вирішувати, як йому вчинити: жити в ізоляції чи спробувати допомогти десяткам інших людей? Автор зачепив дуже важливу тему, яка буде актуальною на всі часи. Як вчинить людина в складній ситуації, маючи будь-яку перевагу над іншими? Чи допоможе сильний слабкому зберегти його життя, ризикуючи своїм? Віндем поставив багато запитань людям, а відповіді кожен має дати самому собі.

(Фото: unsplash.com)

Енді Вейр «Марсіанин»

Марк Вотні був членом марсіанської експедиції «Арес 3». Потужна буря змусила астронавтів у позаплановому режимі покинути Червону планету. На шляху до космічного корабля Вотні проштрикнула антена. Напарники не стали повертатися до Марка, вважаючи, що він помер. Однак чоловік вижив. Астронавт залишився сам-один на безлюдній планеті. У Вотні було лише два варіанти: майструвати саморобний корабель для відльоту з Марсу або чекати наступну експедицію. Однак нова команда ще нескоро прилетить на Червону планету…

«Марсіанин» свого часу став справжнім літературним хітом. Книгу розхвалювали навіть ті читачі, які не люблять фантастику. Дійсно, читати про виживання єдиної людини на Марсі цікаво. Однак роман є також і повчальним. Автор показав, що безвихідних ситуацій не буває, навіть якщо часом здається інакше.

На прикладі Вотні можна зрозуміти, що людина завжди може дати собі раду. Якщо чоловік не панікував на Марсі, то чи мають люди право скаржитися на обмеження, впроваджені карантином? У астронавта не було нікого й нічого, і він вижив. У людей зараз є все, окрім, можливо, свободи пересування. Тому важливо з розумінням ставитися до складних ситуацій, пам’ятаючи про те, що комусь зараз може бути значно гірше.