Стівен Кінг «Історія Лізі»: психологічна драма з присмаком горору

Усі звикли, що Кінг лякає. Особливо король жахів, часів 2006 року, коли в оригіналі вийшла книга «Історія Лізі». Черговий роман письменника швидко став бестселером і зайняв місце на полицях мільйонів читачів. Історію, яку розповідає Лізі, варто почитати, а от чи заглиблюватися в неї – це вже інша справа.

Про автора

Стівен Кінг – популярний американський письменник, титулований королем жахів. Написав понад 200 творів, 50 із яких стали бестселерами. Нагороджений медаллю «За особливий внесок в американську літературу». У світі продано більше 350 млн копій книг Кінга.

Про книгу

«Історію Лізі» видано в КСД. Ця книга з’являлася в «Клубі» й раніше. Оновлений роман – просто перевидання. Обкладинка чудово підсумовує все те, про що йде мова в книзі: Лізі відкриває двері, за якими її чекає нова таємниця, або ж – правда. Перекладач Віктор Шовкун добре попрацював із текстом, підібравши влучні слова до деяких оригінальних кінгівських висловів, і зберіг авторський почерк, що також важливо.

Сюжет

Лізі втратила чоловіка – відомого письменника Скота Лендона. Після смерті літератора минуло вже кілька років, але жінка ніяк не може звикнути до усамітненого життя. Іноді їй здається, що Скот десь поряд, але вона розуміє, що насправді цього бути не може. Принаймні, фізично. Кілька разів Лізі рятувала Скота від смерті, але не зуміла вберегти його від найбільшого лиха.

Минув час, перш ніж головна героїня наважилася переглянути всі рукописи, що залишив її чоловік. Саме тоді до неї звертається настирливий літературознавець із проханням віддати йому неопублікований спадок Скота Лендона. Лізі відмовляється. Та жінка й подумати не могла, що від імені цього незнайомця з’явиться ще один жорстокий і непохитний тип, для якого рукописи письменника дорожчі за свободу. Навіть отримуючи погрози, дружина покійного літератора не хоче віддавати його неопубліковані роботи, принаймні, цим хлопцям. Однак ситуація стає все більш напруженою. Лізі потрібно вирішити, як зберегти і рукописи, і життя.

У центрі сюжету – сильна жінка. Це і є провідною темою твору. Кінг створив головну героїню цілком реальною – вона робить відважні вчинки й чогось боїться, проявляє різні риси характеру, плаче, лається і робить все, що й звичайні люди. Письменник хотів показати, що сильні жінки є, і їх набагато більше, ніж здається. Особливо яскраво ця сила проглядається у вирішенні побутових проблем або надскладних ситуацій, де жінка може покладатися тільки на себе.

Ідея

Ідея твору – важливість сім’ї. Це провідна ідея 90 відсотків книг Кінга, що не є погано. По-перше, багата уява письменника дозволяє йому вкладати одну й ту саму суть в різні сюжети й романи, котрі майже завжди цікаво читати. По-друге, це вічна тема, до якої ніколи не пізно повернутися. Покинутий батьком ще в дитинстві, Кінг неодноразово у своїй творчості звертався до читачів через різних персонажів. Письменник завжди показує, що сімейне життя – це не тільки щастя, а й труднощі, але долати їх разом значно краще.

У Лізі й Скота також були складні періоди, та в цілому, вони прожили хороше спільне життя. Після смерті чоловіка головній героїні доводиться долати життєвий шлях самотужки. Як поводить себе той, хто втратив найближчу людину? Чи можна взагалі жити без того, кого ти звик бачити поряд кілька десятків років? Відповіді на ці запитання можна знайти в книзі.

Вірогідно, Кінг – не психолог. Однак «Історія Лізі» – психологічна драма, інакше охарактеризувати цю книгу просто не можна. Це чи не єдиний роман американця, який читати по-справжньому страшно. Боязко робиться не від монстрів чи якихось інших створінь, а від самого життя, від того, які надзвичайно складні випробування випадають на людські долі.

Кінг раніше заявляв, що «Історія Лізі» один із його улюблених авторських романів. Цілком можливо, оскільки Скот певною мірою є прототипом Стівена. Лендон, як і Кінг, любить писати книги, гучно слухаючи музику. У них обох було складне дитинство, а у дорослому віці – проблеми з алкоголем. До того ж їх обох врятувала сім’я.

«Історія Лізі» – важка книга. Місцями її складно читати й навіть розуміти. Це роман для читачів, які не люблять розслаблятися за книгою. Твір майже весь час тримає у напрузі. Багато уваги приділяється не тільки сімейним питанням, а ще й психічним проблемам людей. Це один із небагатьох випадків, коли Кінг зробив ставку не на захопливий сюжет, а на дещо значно глибше й проникливіше. Елементи жаху, звісно, присутні, і найстрашніше тут те, що деякі описані автором ситуації трапляються в реальному житті. Якщо ви тільки від Скота Лендона дізнаєтеся, наскільки складним може бути дитинство, а згодом і доросле життя, – вам дуже пощастило.