Статті про книги

Написати захопливий роман, головні події якого відбуваються в одному домі – складне завдання. Однак Е. Дж. Фінн узявся за цю справу і не прогадав. Його дебютний роман «Жінка у вікні» небагатий на локації, але цікавий, захопливий і тривожний. Наскільки вдало письменник увійшов у літературний світ, розберемося далі.

Про автора

Е. Дж. Фінн (справжнє ім’я Ден Мелорі) – сучасний американський письменник і журналіст. Донедавна він був відомим тільки матеріалами в Los Angeles Times і The Washington Post. Та 2018 року Фінн отримав світову популярність, написавши книгу «Жінка у вікні». Роман перекладено у 35 різних країнах світу, зокрема й в Україні. Компанія 20th Century Fox придбала права на екранізацію книги. 10 жовтня 2019 року однойменний фільм вийде в український прокат. Головну роль у фільмі зіграла Емі Адамс.

Сюжет

Анна Фокс уже декілька років живе сама у великому будинку. Після страшної аварії, у якій загинули її чоловік і дочка, у жінки з’явилися серйозні проблеми з психікою. В Анни агорафобія, тобто вона боїться відкритого простору. Після аварії Фокс перестала виходити на вулицю. Єдина розвага для неї – спостерігати за зовнішнім світом, сидячи біля вікна. Маючи фотоапарат із хорошим збільшенням та інші технічні пристрої, Анна спостерігає за сусідами і уявляє життя кожного з них.

Одного разу неподалік від Фокс оселяються нові сусіди – сім’я з трьох осіб. Новоприбулі мешканці викликають у жінки особливий інтерес. Та одного разу стається щось жахливе. Вчергове спостерігаючи за сусідами, Анна стає свідком страшного злочину. Згодом вона помічає, що за нею теж стежать. Піти в поліцію жінка не може, оскільки не виходить із дому. Покладатися вона може тільки на себе, хоча і не має чіткого наміру розкрити злочин.  

Тема

Тема твору – розкриття злочину в обмежених умовах.

Після того, як Анна стає свідком жахливого вбивства, її і без того складний психічний стан послаблюється. Однак жінка розуміє, що без її активних дій ніхто не дізнається про те, що сталося в сусідньому домі.

Ідея твору – показати суспільству, що людей із психічними розладами не варто сторонитися. Через свою агорафобію, «змішану» з алкоголем та пігулками, Анна зіштовхнеться з багатьма перешкодами під час розслідування справи. Слова людини, яка лікується у психіатра, на жаль, мало хто сприймає серйозно.

Книга зачіпає як художньою, так і соціальною складовою. Читаючи роман, стає цікаво, як Анна збирається розслідувати вбивство, не виходячи з дому. Однак обмежені локації не обмежують ні авторської, ні читацької уяви. Деякими моментами книга схожа на фільм «Телефонна будка». Там у головного героя простору було ще менше, ніж у Фокс, але це зовсім не завадило авторам зробити картину динамічною, напруженою й цікавою. Це саме можна сказати і про «Жінку у вікні».

Плюси роману

Подвійний сюжет. З одного боку, Фокс розслідує вбивство. Це – головна сюжетна лінія. А з іншого боку, вона бореться зі своєю хворобою. Жінка страшенно боїться виходити надвір, але старається подолати свій страх, щоб стати знову такою, як усі. За процесом її одужування також цікаво спостерігати, а комусь це може бути ще й корисно.

Менше локацій – більше напруги. Хочеться знову наголосити на цьому. У світі головної героїні, обмеженому кількома поверхами, підвалом і вікнами, вирує життя. Варто лише придивитися до того, як це подає автор.

Надія. Відправляючи свій літературний хіт видавцям, Фінн, можливо, й не підозрював, що його книга подарує десяткам тисяч людей надію. Письменник показав, що психічне захворювання – це не вирок, а тимчасова проблема, яку людина цілком може подолати. Головне – не зневірюватися.

За жанром книга – типовий трилер. Попри обмеженість у просторі, у романі є все, що характерно для цього літературного напряму: цікавий сюжет, динаміка, напруга, вбивство. Суттєвих недоліків книга немає. Можливо, у когось з’являться питання щодо точності лікування агорафобії, але це не медичний трилер, тому якісь неточності автору можна пробачити. «Жінку у вікні» часто порівнюють із «Дівчиною в потягу» Поли Гоукінз. Однак, на мій погляд, роман доречніше було б зрівняти із книгою Джона Гріна «Черепахи аж до низу». Шістнадцятирічна головна героїня вплутується у детективну історію, маючи, як і Фокс, має проблеми із психікою. Дівчина боїться бактерій.

Кому варто прочитати цей роман?

Усім, хто любить типовий трилер. Кожен знайде тут щось своє: цікавий сюжет, драматичну історію, літературну напругу. Особливо книга буде корисною для людей, які страждають від психічних розладів.

Ще чотири роки тому 10% населення Землі мали проблеми з психікою. Зараз таких людей, напевно, ще більше. Автор пішов правильним шляхом, показавши людину з психічним розладом не слабкою й нікому непотрібною, а сильною й здатною на рішучі дії. Нехай кожен, хто зіштовхнувся з подібними проблемами, пам’ятає, що він (або вона) – не слабкий, а складнощі з часом минають.

 

Фото: https://unsplash.com


Прокоментувати

Увійти за допомогою

Коментрар успішно доданий!

Коментарі


В соціальних мережах

Рубрики

1

Рукописи не горять

Статті про книги

2

LifeStyle

Статті про життя

3

Дорогою ціною

Статті про відомих людей

4

Цитатник

Цитати з книг

5

Тіло&душа

Статті про здоров'я та психологію

6

Кімната роздумів

Думки людей про різні проблеми й на різні теми

Фоторепортаж

Цікаво


Елізабет Ґілберт «Велика магія», або Як вижити митцю?

А який талант приховуєте ви?


Комедійна драма "Прянощі та пристрасті"

Фільм про те, як важливо цінувати рідних, попри успіх і визнання. Адже найголовніше у житті - це любов близьких людей і кохання прекрасної дівчини.


Десерт «Малинова ніжність»: легко, смачно, корисно!

Цей десерт не залишить вас байдужими!


З Новим 2017 роком!

Вітання від команди jcrocus

Підписатися

Будьте в курсі нового матеріалу та інших оновлень на сайті!

Ви успішно підписались на оновлення!

uptime