Тернистий шлях до перемоги над хворобою

Життя маленького Миколки – непросте від народження.  Три роки тому він народився на світ «не таким», а тому сьогодні змушений боротися за життя, постійно лікуватися та приймати набридлі пігулки. Діагноз хлопчика – ДЦП [узагальнюючий термін для групи захворювань, які проявляються в першу чергу порушеннями рухів, рівноваги та положення тіла], агенезія мозолистого тіла [вроджена патологія, важливу роль у розвитку і поширенні якого відіграють генетичні фактори], акрокаллезнний синдромом Шніцеля [генетичне захворювання, яке характеризується низкою відхилень].

Коли життя розкладає усе на свій лад

Миколка мав би народитися здоровим. У нього був би велосипед і футбольний м’яч, а ще він прочитав би багато книг і розпитав би у мами з татком про все на світі. Мав би і міг би. Але, на жаль, усі ці маленькі мрії розбилися об підлогу, мов фарфорова склянка, залишивши у житті хлопчика та його батьків лише уламки – ненависні частки «би».

Миколка з’явився на світ особливим... Відразу після пологів його відправили до перинатального центру [технологія, спрямована на збереження вагітності та народження здорової дитини], щоб провести обстеження, а заплаканих батьків залишили сам на сам із тривожними думками. Офіційна причина огляду новонародженого – внутрішньоутробна інфекція. Однак ще тоді і лікарі, і рідні розуміли, що проблема має значно глибше коріння.

Перша зустріч батьків із малюком відбулася у палаті для «сиріт»… Лікарі були переконані, що подружжя напише від хлопчика відмову. На те, звісно, було багато причин, точніше хвороб, які вразили маленького Миколку. Але Наталя, мама нашого героя, відразу зрозуміла, що ніколи й ні за яких обставин не залишить сина напризволяще:

«Я слухала лікаря і не чула. Я бачила тільки свого маленького сина, якому було лише 5 днів. У якусь мить мені здалося, що він запитав: «Мамо, де ж ти була ці 5 днів?».

Недоспані ночі, заплакані очі…

Відкинувши невтішні прогнози медиків, батьки забрали сина додому. Можливо, на свій страх і ризик, але ж хіба могли вони забути, що лише п’ять днів тому стали батьками? Хіба могли залишити рідного сина чужим людям і просто піти геть? Ні, не могли, хоч і добре розуміли, що буде тяжко, і що відтепер їм доведеться вчитися жити по-новому…

Доля і справді була не надто прихильною до хлопчика та його батьків. А коли Миколці виповнилося два місяці, напевно, і взагалі від них відвернулася: страх, сльози, лікарняні палати, реанімація… Причиною цьому став судомній синдром [часта ургентна патологія, що характеризується мимовільними короткочасними скороченнями скелетних м’язів і порушенням свідомості різної форми вираженості]. Коли він атакував хлопчика, малюк переставав на деякий час дихати, втрачав свідомість. Допомогти Миколці у цій ситуації могли лише медики. За допомогою протисудомного препарату, вони  виводили його з епістатузу, – момент, коли кількість і триваліть судом зростає із неймовірною швидкістю.  У зв’язку з цим, процес реабілітації маленького пацієнта було призупинено, йому навіть перестали робити лікувальний масаж. Однак батьки вірили, що опускати руки не можна. Вони терпляче чекали, лікували сина і молили Бога, щоб допоміг їм вистояти. Врешті, стан хлопчика покращився, а тому батьки вирішили, що прийшов час рухатися далі.

Тільки вперед і ні кроку назад!

За наступні два роки Миколка пройшов понад 20 курсів реабілітації: дельфінотерапія, іппотерапія, томатіс-терапія, реабілітації у Харківських будинках дитини та клініці відновлюваного лікування ім. Козявкіна. Усе це дало позитивні результати. Миколка зміцнів фізично, у нього зник страх перед навколишнім середовищем. Хлопчик став помітно жвавішим та веселим. А перший курс реабілітації у клініці "Олінек" (Польща) взагалі допоміг батькам повірити в те, що дива трапляються. Миколка навчився  самостійно сидіти і стояти біля опори. Ця реабілітація дала величезний поштовх для подальшого розвитку, зокрема, «змусила» ручки хлопчика запрацювати. Лікарі одночасно дивуються і радіють досягненням Миколки. Ще рік тому його стан викликав у них гірке зітхання, а зараз вони  констатують значні покращення і зрушення у розвитку дитини.

Останні обстеження вкотре підтвердили, що якісні зміни є, але із подальшим лікуванням треба поспішати, адже хлопчик стрімко росте, а разом із цим спливає час, сприйнятливий для подолання проблем. Реабілітації принесуть якісні зміни тільки тоді, коли будуть систематичними та безперервними. Батьки це розуміють, але є одне «але» - кошти, яких їм катастрофічно не вистачає.

«Ми живемо у режимі суворої економії, купуємо лише засоби першої необхідності та речі, без яких дійсно не зможемо обійтися. Але і це не дозволяє нам заощадити потрібну суму», - зізнається мама нашого героя.

Лікування Миколки триватиме ще не один день і навіть не один рік. Адже для того, щоб навчитися ходити, йому доведеться боротися із власним тілом, багато працювати над собою і, не дивлячись ні на що, вірити в те, що новий день буде кращим, ніж попередній.

Нині ж батьки звертаються до всіх небайдужих із проханням про допомогу. До 10 вересня 2016 року їм потрібно зібрати 1900 євро, щоб хлопчик пройшов курс реабілітації у клініці «Олінек» (Польща). Станом на сьогодні, для поїздки бракує 892 євро. Сума – чимала, а часу майже не залишилося. Якщо Миколка  не поїде до Польщі, він зробить крок назад, замість того, щоб зробити два вперед. Батьки хлопчика роблять усе можливе, щоб цього не сталося, адже вони пройшли такий довгий і тернистий шлях до перемоги над хворобою, а тому тепер просто не мають права мовчки скоритися долі.

«Я вірю, що мій син буде щасливий. Навіть, якщо він ніколи не буде таким як усі, я хочу щоб він міг спілкуватися із людьми, мати друзів, якісь справи, мету і все те, що наповнює наше життя змістом. Я вірю, що він обов’язково навчиться ходити (адже він уже намагається робити перші кроки), почне говорити і дізнається, яке ж усе-таке чудове це життя…», - переконана мама Наталя.

Допоможіть батькам Миколки боротися за його життя, адже без вашої допомогти їм не впоратися…

Група допомоги ВК "Коленька Ткачев. Помогите победить болезнь!".

Реквізити для допомоги:

ПриватБанк (гривні):

5168742019123771 (Музика Н. П.)

Сбербанк (рублі):

5469420014359627 (Еремаев И. В.)

WEBMONEY

Рублі: R292173706812

Долар: Z265600549205

Євро: E202433491134

Гривня: U266089081916

ЯНДЕКС. ГАМАНЕЦЬ (Yandex.Money): 410013317653116