Маленький ангел хоче літати

Історія Саші – не надто весела. Хлопчику лише 4 роки, а у нього вже так багато проблем із здоров’ям: пошкодження мозку, судомний синдром, мікроцефалія [значне зменшення розмірів черепа і відповідно головного мозку при нормальних розмірах інших частин тіла], ознаки аутизму, проблеми зі слухом, ДЦП [дитячий церебральний параліч; порушеннями рухів, рівноваги та положення тіла]. Однак не дивлячись на це, він любить життя і прагне одужати. Єдине, що заважає йому це зробити – брак коштів.

Початок історії Саші

Батьки маленького Саші чекали на сина з нетерпінням. До пологів усе було добре. Майбутня мама регулярно відвідувала лікаря, вела здоровий спосіб життя, багато гуляла й відпочивала. Усі аналізи теж були в нормі. Тож ніхто навіть і не думав про те, що ситуація може різко змінитися. 

У день народження первістка жінка страждала від жахливого болю. Тому лікарі ввели їй обезболююче. Після пологів Сашу відразу забрали до реанімації, але батьків запевнили: «Усе гаразд, за 12 годин хлопчика принесуть на перше годування». Уже тоді молоді батьки відчували, що із сином щось трапилося. Із тривогою у серці вони чекали майбутньої зустрічі з малюком. Але через деякий час їх поставили перед фактом: «У вашого сина внутрішньоутробна гіпоксія» [патологічний стан, що виникає у відповідь на обмежене постачання кисню внаслідок гострого або хронічного порушення матково-плацентарного кровообігу та гіпоксії вагітної]. Сашу підключили до апарату штучної вентиляції легень, а батьків залишили сам на сам із всепоглинаючим болем і страхом.

«Усе відбувалося, ніби в тумані. Ми не розуміли, куди бігти, що робити, що буде з нашим сином… Лікарі видавали нам певну інформацію щодо стану сина, але нічого не пояснювали. Спочатку нам повідомили, що він набрав вагу, і що це добре. А потім виявилося, що здорові діти повинні її втрачати, і що ця вага –набряк мозку», - розповідає тато Саші.

Шлях до перемоги над діагнозами

Після народження Саша потрапив до реанімації, де провів довгих два місяці. Потім він потрапив до центру Українського медичного центру реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи МОЗ України, де пройшов курс лікування (щороку проходить курс лікування). Трохи згодом маленький пацієнт лікувався у слуховому центрі «Аврора». Окрім відновлення у медичних закладах, Саша постійно займався лікувальною фізкультурою, проходив курси масажу, відвідував остеопата [остеопатія – система альтернативної медицини, яка лікує не хворобу, а її причину. Остеопатію вирізняє перш за все системний підхід до людського тіла, його сприйняття як єдиного цілого]. І це дало результат. Хлопчик навчився ходити…

«Лікарі запевняли нас, що Саша не буде ходити. Але ми доклали усіх зусиль, щоб довести їм протилежне», - розповідає Костянтин.

Часом лікарі бувають занадто категоричними й жорстокими. Вони оголошують батькам діагнози їхніх тяжкохворих дітей, мов вироки, не завжди розуміючи, що для них це не просто слова. За ними ховаєтсья біль, сльози, сум, розчарування і німе запитання: «За що?»…

Повільно, але впевнено – до мети

Нині Саша також продовжує займатися лікувальною фізкультурою, відвідувати масажиста та остеопата, періодично проходити курси реабілітацій. Адже для того, щоб досягнути позитивного результату, хлопчику потрібно дуже багато працювати, а разом із ним – і його батькам.

«Саша – надзвичайно крутий. На нього так багато усього звалилося у житті… А він продовжує випромінювати радість і ділитися із оточуючими добром. Він багато усміхається, часто сміється, може поділиться останнім улюбленим смаколиком, навіть не замислюючись.  Саша настільки позитивний, що мені хочеться якомога швидше прийти з роботи і скоріше його обійняти. Він – наша гордість…».

Наш герой дуже активний і життєрадісний хлопчик. Попри те, що йому не так легко рухатися й виконувати звичні для нас дії, він робить це із великим задоволенням. На жаль, він не може сам одягти курточку, йому важко скласти пірамідку, він досі не навчився «ганяти» машинку, зате він любить слухати музику і навіть наспівувати мотив улюблених пісень, разом із мамою і татом читати цікаві книги… Він так багато любить, але так мало може через банальний брак коштів, через відсутність у батьків простих «грошових» папірців…

«Багато часу ми проводимо на вулиці. Саші дуже подобаються гойдалки, а нещодавно він навчився з’їжджати з дитячої гірки. Тепер можемо кататися на ній годинами. Вдома у нього є улюблений плакат, вірніше кажучи, їх декілька. Це спеціальні навчальні плакати з кнопками, при натисканні на які, Саша чує голос невидимого «вчителя». Так він вчить алфавіт, назви музичних інструментів і т. д. За цим заняттям син може проводити багато часу. Коли він прокидається, то перше, що робить, -  це йде до плакатів і починає натискати кнопки».

Фінансові труднощі й допомога

Зі збором коштів на лікування сина батькам допомагають усі небайдужі. Щороку Костянтин надсилає листи-звернення до різних організацій, з допомогою яких родині вдається зібрати кошти, необхідні для чергового курсу реабілітації.

Тато Саші розповідає, що за чотири роки вони отримали багато теплих листів із підтримкою і порадами, познайомилися із хорошими людьми. А якось із ними сталося справжнє диво. Саші терміново потрібно було придбати слуховий апарат, який коштував 2 000 доларів. Звісно, таких грошей у родини не було, тому вони відкрили терміновий збір. «Одна людина», дізнавшись про потребу маленького пацієнта, приїхала у слуховий центр і придбала його.

Попри усі негаразди й випробування батьки не втрачають надії, що їхній маленький ангел невдовзі зможе розправити крила й злетіти.

«Я знаю, що Саша виросте доброю і чесною людиною. Зараз наше головне завдання – піти у звичайну школу. Хоч і з запізненням, але все ж піти. Це дуже амбітна мета, якщо враховувати, що Саші майже 5 років, і він ще не вміє говорити, але я вірю, що це станеться».

У Саші ще багато незакінчених справ і він мусить їх довести до кінця. По-перше, навчитися говорити, по-друге, розробити пальчики й навчитися «ганяти» машинки. Він неодмінно навчиться цьому, а також всьому, що повинен уміти робити, бо має справжній чоловічий характер. Але без вашої допомоги йому не впоратися.

Будь-яка фінансова допомога для родини – на вагу золота. Не будьте байдужими до чужого горя, допоможіть Саші одужати!

Реквізити для допомоги:

ПриватБанк:

5168 7555 0543 9899

Для переказу з будь-якого банку України:

ПриватБанк:

Рахунок отримувача: 29244825509100

МФО: 305299

КОД ОКПО: 14360570

Призначення платежу: для поповнення карти 5168755505439899

Яндекс. Гроші (Yandex. Money):

410012203500730

Реквізити для перерахування коштів в рублях

56A Банк-Посредник: ОАО "Сбербанк России" Москва, РФ"

БИК: 044525225

К/С: 30101810400000000225

ИНН: 7707083893

СВИФТ: SABRRUMM

57D: Банк Бенифициара:

/30111810100000000540

АО "Сбербанк России" Київ, Україна.

59D Бенифициар: 26202017385863 (Дьяченко Константин Анатольевич)