Маленькій Ангелінці – 4 рочки. Три з половиною із них вона провела у лікарні, намагаючись побороти низку хвороб і серйозних відхилень. Нині її боротьба за життя триває. Діагноз – органічне ураження головного мозку, нижній парапарез [легкий ступінь паралічу обох ніг], гіперкінетичний синдром [підвищена активність дитини], стійкі помірно виражені рухові порушення, затримка психомовного розвитку.
Початок, який не віщував біди
Історія Ангелінки розпочалася, як і більшість подібних. Її появи з нетерпінням чекала вся родина, а особливо – батьки. Коли лікар повідомив мамі Віті, що у них із чоловіком незабаром буде малюк, на якусь мить жінці здалося, що за спиною у неї виросли крила. Після цієї звістки її життя стало в сотню разів яскравішим і набуло справжнього «живого» сенсу. Не було такого дня, коли б Віта не милувалася своїм животиком, у якому росла її крихітна донечка. Знаходитися у статусі «молодої матусі» було для неї особливою честю.
Дев’ять місяців надій і сподівань минули непомітно. Коли настав день пологів, Віта трішки хвилювалася, і як виявиться пізніше недарма, однак тоді ніщо не віщувало біди. Ангелінка народилася абсолютно здоровою, жодних ускладнень чи патологій лікарі не виявили. І вже за чотири дні по тому щасливі батьки повернулися додому із крихітним згортком у руках.
Коли мить щастя обривається...
Із появою дитини життя молодої сім’ї помітно змінилося. У батьків з’явилося чимало важливих справ і приємних клопотів, пов’язаних із донечкою: годування, купання, поїздки до лікарні тощо. Час спливав дуже швидко й усе ніби-то було добре, але Ангелінка вперто не хотіла сідати. Коли їй виповнилося шість місяців, мама забила на сполох і звернулася за допомогою до лікарів. У обласній лікарні міста Кіровоград дівчинку оглянув невролог, поставивши серйозний діагноз: наслідки перинатальних уражень центральної нервової системи (НПУ ЦНС), затримка моторного розвитку. Після цього дівчинку поклали до місцевої лікарні, де кіровоградські медики намагалися її лікувати. Однак протягом 5 наступних місяців ситуація лише ускладнювалася, а лікарі мовчки розводили руками. Довго роздумуючи, зважуючи всі «за» та «проти», Віта вирішила показати доньку столичним лікарям. Коли Ангеліні виповнилося одинадцять місяців, разом із мамою вона потрапила до «Охматдиту». Там їй теж оглянули й призначили курс лікування, але буквально через декілька днів після цього, маленьку пацієнтку виписали, пояснюючи мамі, що у неї – ОРВІ. Віта повернулася із донькою додому, але ненадовго.
Реабілітації, клініки, процедури
Після невдалого лікування у Києві дівчинка перестала тримати голову й видавати навіть найелементарніші звуки. Це стало для батьків надзвичайно великим потрясінням, надовго вибивши їх зі звичного ритму життя. Ніби вчора їхня донечка «агукала» й усміхалася, а сьогодні майже нерухомо лежить у ліжечку. Споглядати таку картину не було сил, тому подружжя вирішило терміново лікувати доньку, чого б це їм не коштувало.
Відтак, розпочалася «ера» утомливих поїздок до центрів та санаторіїв: Український медичний центр реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи МЗ (центр Мартинюка), дитячий реабілітаційний центр «Майбутнє» (Одеса), дитячий медичний центр «Добруджа» (Кіровоград), дитячий спеціалізований клінічний санаторій «Хаджибей» (Одеса). Майже за три роки маленька пацієнтка досягла приголомшливих успіхів. Попри невтішні прогнози й передбачення, вона все-таки стала на ноги.
Нині Ангелінка самостійно сідає, а з допомогою дорослих навіть ходить, хоч і не дуже невпевнено (через погану координацію). Дівчинка навчилася розмовляти, але досі не може будувати речення чи словосполучення. З батьками чи родичами вона спілкується словами. Причина цього – затримка психомовного розвитку.
За крок до мрії
Ангелінка довела батькам і лікарям, що може й буде боротися за своє життя. Адже попереду на неї чекає так багато цікавих пригод, невже вона може їх пропустити?!
«Кожного дня наша донечка робить крок до здійснення своєї і нашої із чоловіком мрії. Вона не здається, надихаючи нас своїми досягненнями, а тому ми просто впевнені, що Ангелінка неодмінно видужає і буде абсолютно щасливою дитиною», - розповідає мама Віта.
Однак для того, щоб мрія маленької дівчинки здійснилася, потрібно систематично проходити вартісні курси лікування та реабілітації. Грошей у батьків уже немає, а тому вони змушені звернутися за матеріальною допомогою до всіх небайдужих.
Нині відкритий збір коштів на 3 курс реабілітації, який буде проходити за методом «Томатіс» (Принцип дії методу - сенсорна звукова стимуляція. Її дія полягає в тому, що за допомогою спеціально розробленого обладнання (навушники, які чергують різні звукові частоти, спеціально розроблені з врахуванням методики у лабораторіях "TOMATIS") стимулюється мозок і покращуються слухові та моторні функції). Станом на сьогодні, родині бракує 7882,40грн. Це не захмарна сума, спільними зусиллями її цілком реально зібрати за декілька днів. Адже, як би сумно це не прозвучало, саме від цих коштів залежить майбутнє маленької Ангелінки.
Реквізити для допомоги:
ПриватБанк: 5168 7423 4515 9747
Сбербанк: 4276450016115210 (Власова Маргарита Юріївна)
QIWI-гаманець: +380994677625
Яндекс-гаманець: 410012418417864
МТС: 89831164342
WebMoney:
WMR437409370010 – рублі
WMZ775688557372 – долар
WM U 555465502183 – гривня
Група допомоги ВК: "Помогите жить полноценно Ангелине Ганенко"https://vk.com/club102190630
Статті про книги
Статті про життя
Статті про відомих людей
Цитати з книг
Статті про здоров'я та психологію
Думки людей про різні проблеми й на різні теми
Книга-загадка. Чи готові ви дізнатися "таємницю Монро"?
«Ні сонце, ані смерть. Зі щоденників нейрохірурга» — надзвичайно особисті мемуари, що вражають відвертістю, мудрістю та літературною майстерністю.
Завтра - Пасха, велике християнське свято. Хтось святкує його, дотримуючись усіх споконвічних традицій, а хтось обмежується приготуванням смачних страв. Вірити в Ісуса/ Бога чи не вірити, особиста справа кожного із нас, але знати про нього повинні всі.
Косметика, яку хочеться з"їсти.
А ви вже готували цієї осені гарбузовий пиріг?
Будьте в курсі нового матеріалу та інших оновлень на сайті!