Статті про книги

«Головна мета публічного виступу – зміна реальності.

Ми не просто ділимося інформацією, а спонукаємо слухачів втілювати почуте у своєму житті»

Публічний виступ – це ще те випробування. Хоча на перший погляд може здатися, що нічого складного у цій справі немає. Ти просто виходиш на сцену, тримаючи в руках майстерно написаний текст, і починаєш упевнено говорити. А люди, не тямлячи себе від радості, уважно тебе слухають… Або не слухають, якщо ти верзеш дурниці, які не тримаються купи.

То як вдало підготуватися до публічного виступу, зробивши його переконливим та цікавим? Відповідь на це запитання знає Андрій Степура, інструктор із публічних виступів, який 17 років досліджує цю тему. 

Підготовка до виступу

Найскладніша частина публічного виступу – це підготовка до нього. Дехто вважає, що можна написати круту промову за 3-4 години. Ніч перед виступом – ідеальний час для цієї справи. Однак це найбільша помилка, якої ви можете припуститися. Готуватися до виступу потрібно заздалегідь. Звісно, якщо ви хочете зірвати овації, а не розгнівати слухачів. Відмовки на кшталт: «зараз у мене є важливіші справи», «мушу додивитися мотиваційний серіал», – справжнісінька дурня. Просто сідайте і пишіть, детально продумавши структуру майбутнього виступу. Адже значення має назва промови, ваша сампопрезентація аудиторії і манера поведінки, актуальність теми, стиль викладу, вступне слово і т. д.  

Коли ви триматимете в руках письмовий варіант тексту, спробуйте його озвучити. Так ви легко зрозумієте, яке речення треба прибрати або скоротити, які місця «спотикань» перефразувати, де додати жарт або статистичні дані. Опісля вчіться виголошувати текст без шпаргалок. Намагайтеся виголошувати свою промову, а не вичитувати її.

«Конспект нагадує милиці, які перешкоджають здоровій людині нормально йти. Промовець надто привязується до тексту, хоче сказати все саме так, як написав. Через це його промова стає штучною, неприродною. Таку промову важко слухати. Памятайте: аудиторії не потрібен відточений, бездоганний, але неживий текст».

Напевно, ви неодноразово були свідками виступів, які супроводжувалися монотонно-швидкісним читанням. Чи слухали ви такого оратора? Отож-бо й воно. Якщо боїтеся забути щось важливе, підготуйте картки, коротко прописавши на них пункти плану.

Те саме стосується і слайдів. Андрій Степура не радить заповнювати їх текстом вздовж і впоперек. Слайди – це не конспект промови, а емоційно-інформаційні помічники. За допомогою них можна демонструвати цікаві фотознімки, веселі картинки, діаграми, графіки тощо.

«Памятайте правило трьох  секунд. Суть проста: кожен слайд має бути таким, щоб, кинувши на нього оком, кожен слухач за три секунди зрозумів його основну ідею».

І звісно, готуючи промову, не забувайте, що люди люблять слухати живі історії, а не складні наукові терміни, щедро приправлені статистичними даними за сто років.

Страх перед виходом на сцену

І от коли, здавалося б, що найскладніше позаду, бо ви ж написали класну промову, зявляться він… Страх. Панічний страх забути слова, переплутати пункти плану, не виправдати сподівань і т. д. Що ж робити у такій ситуації? Заспокоїтися, а потім обрати дя себе найбільш дієвий метод лікування. Можете зайнятися спортом, зустрітися із другом, який розкритикує ваш намір зненацька «захворіти», послухати улюблену музику, переглянути мотиваційний фільм (не серіал) тощо. Спробуйте налаштуватися на позитив, бо яким би не був ваш виступ, ви все рівно залишитеся живими… Не доведи Боже, щоб за провальні виступи позбавляли життя.

«… це ж лише виступ, просто виступ – певна кількість слів, які треба сказати, перебуваючи в конкретному місці в залі. Ось і все. Отож учіться абстрагуватися від реальності й об’єктивно оцінювати ситуацію. Завдяки цьому ви зумієте зменшити хвилювання (та ще й зекономите на серветках)».

Андрій Степура запевняє, що страх можна приборкати, головне – захотіти. Яким чином? Відповідь на це запитання можна знайти у розділі «Як не померти від страху перед виступом?».

У день виступу ви або нервуватиметеся, або дуже сильно нервуватиметься. Особливо, якщо це ваш перший публічний виступ. Але у вас немає вибору, за мить ви опинитеся на сцені перед уважною аудиторією. І тепер ваше головне завдання – «змусити» людей вас слухати.

«Слова – це засіб впливу, а от увага – канал, яким цей засіб передають. Якщо під час вашого  виступу, слухачі відриваються на щось інше, цей канал руйнується. Усі ваші зусилля будуть марними».

Для досягнення цієї мети необхідно відчути настрій аудиторії. Це можна зробити, поставивши слухачам декілька запитань, які стосуватимуться теми вашого виступу.

Бесідуючи з аудиторією, рухайтеся сценою, але не бігайте туди-сюди; жестикулюйте, але не так, ніби відбиваєтеся від настирливої мухи. Будьте впевненими в собі й уважними до деталей. А якщо раптом, зосередившись на своїх жестах, ви забули, про що далі маєте розповідати, пожартуйте (якщо вмієте), повторіть сказане раніше, але іншими словами тощо. Робіть усе, що завгодно, але не мовчіть. Бо зараз ви – король сцени, бодай і ненадовго.

Короткий висновок

Отже, якщо ви боїтеся публічних виступів, маєте неодмінно прочитати книгу Андрія Степури. Вона цікава й повчальна, оскільки автор не лиє у вуха читачеві воду, а на конкретних прикладах простими словами та з гумором пояснює складні поняття.

І не бійтеся, що вам не випаде нагоди застосувати ваші знання. Прямий ефір в Instаgram вам у поміч! Якщо буде бажання заговорити, можливість знайдеться неодмінно.


Прокоментувати

Увійти за допомогою

Коментрар успішно доданий!

Коментарі


В соціальних мережах

Рубрики

1

Рукописи не горять

Статті про книги

2

LifeStyle

Статті про життя

3

Дорогою ціною

Статті про відомих людей

4

Цитатник

Цитати з книг

5

Тіло&душа

Статті про здоров'я та психологію

6

Кімната роздумів

Думки людей про різні проблеми й на різні теми

Фоторепортаж

Цікаво

Таня Касьян «Про що мовчать»

Не засуджуйте, а поринайте в суть.


Дж. Р. Р. Толкін «Листи Різдвяного Діда»

Святков книга про любов, дива і Різдвяного Діда.


Енквіст Пер Улоф «Книга про Бланш і Марі»

Історія про двох жінок, котрі змінили історію.


Этти Хиллесум "Я никогда и нигде не умру"

Цитати звичайної, але надзвичайно мудрої жінки, яка вела щоденник у той період, коли німці знищували євреїв. У її восьми зошитах, які дійшли до нас, - боротьба з психологічним тиском, кохання, пошуки себе, біль і боротьба проти системи та проти власних бажань.


Гальфдан В. Фрайгоф «Любий Ґабріелю»

"І те, що добре, і те, що смурне, – на все свій час, і не годиться розмовляти про це коли-будь".

Підписатися

Будьте в курсі нового матеріалу та інших оновлень на сайті!

Ви успішно підписались на оновлення!

uptime